Петро Гулак-Артемовський / УНІАН

Цього року минає 233 роки від дня народження знаменитого байкаря, класика нового українського письменства Петра Гулака-Артемовського. УНІАН пропонує згадати, яким був шлях письменника - від хлопчика з бідної родини до ректора Харківського університету, а також його творчість, що подарувала українській літературі байку-казку та байку-приказку.

Раніше ми розповідали, чому помер Василь Симоненко та про його творчий шлях. 

Петро Гулак-Артемовський - біографія байкаря

Письменник, перекладач, байкар Петро Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 року на Черкащині, в Городищі, у сім'ї священика. В 12 років став сиротою, ріс бідно. Пішов навчатися до бурси Києво-Могилянської академії. За спогадами самого Гулака-Артемовського, то був час, коли він їв недоїдки на базарі, одяг латав сосновими шпильками, а додому на канікули йшов пішки або плив на плотах по Дніпру.  

Відео дня

Після навчання, у 1813 році Гулак-Артемовський почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках польських поміщиків на Волині. У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету - вільним слухачем словесного факультету. Незабаром почав тут викладати: спочатку польську мову, потім історію, географію, статистику. Це стало його покликанням - природжений лектор, він подавав матеріал надзвичайно захопливо.

Гулака-Артемовського тричі вибирали деканом факультету, а протягом 1841-1849 років він був ректором Харківського університету. Водночас  працював у Харківському і Полтавському інститутах шляхетних дівчат. Дослужився до звання дійсного статського радника (прирівнюється до звання генерал-майора) та був нагороджений орденами Російської імперії - це давало Гулаку-Артемовському та його нащадкам привілеї потомственного дворянина. 

Петро Гулак-Артемовський - байки, вірші та інший веселий смуток мудреця

Іншим покликанням Гулака-Артемовського було письменство. Він товаришував з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, польським поетом Адамом Міцкевичем, Яхненками та Симиренками. Сам став автором віршів, байок, романтичних балад - саме він заклав в українську літературу основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади й подав приклад майстер­ного віршування.

Найперший вірш Гулака-Артемовського українською мовою з’являється у 1817 році. Але відомим поет став у 1818-му - тоді в журналі "Украинский вестник" опублікували антикріпосницьку сатиричну байку-казку "Пан та собака". На той час вона стала одним із найгостріших творів української літератури й однією з найвідоміших байок донині, цитують її й досі:

"Той дурень, хто дурним іде панам служити,

А більший дурень, хто їм дума догодити!"

 У 1820-ті Гулак-Артемовський публікує байки "Солопій та Хівря", "Тюхтій та Чванько" (1819), "Дурень і Розумний", "Цікавий і Мовчун" (1820), "Батько та Син", "Рибка", "Дві пташки в клітці" (1827) - у них піднімає життєві проблеми соціального характеру. Тоді ж створює першу українську романтичну баладу "Рибалка". Активно друкується в "Українському віснику" та стає одним із засновників "Українського журналу". Його творчість нині називають "веселим смутком мудреця".

Від літературної діяльності Петро Гулак-Артемовський відійшов на початку 1830-х - більшість уваги почав приділяти сім’ї. 

Петро Гулак-Артемовський - цікаві факти 

  • Найчастіше з прізвищем Гулак-Артемовський повязують автора першої української опери "Запорожець за Дунаєм"  - Семена Гулака-Артемовського, але той був племінником байкаря.
  • Походження свого прізвища письменник пояснював так: від "Івана Гулака, який жив у селі Артемовську. За розгульне життя місцеве населення прозвало цього Гулака "Гулякою", і, щоб не плутати з іншими представниками роду, стали звати Гулякою Артемовським".
  • Страшним ударом для Гулака-Артемовського стала раптова смерть коханої дівчини. Її заможні батьки були рішуче проти їхнього союзу з Петром, дівчина зів’яла на очах та померла від сухот. Пізніше в епіграфі до байки "Тюхтій та Чванько" Гулак-Артемовський напише:

Мої дні - це тканина з чудних контрастів: я живу плачучи, я плачу сміючись. Кохання - ці солодкі чари для багатьох сердець - для мого серця було джерелом болю та сліз. Щоби полегшити свою долю і свої пекучі жалі, зітхаючи, я пишу кумедні вірші. Яка ж бо смішна наша доля! Бажаючи плакати, я смішу інших.

  • У Харківському університеті Гулак-Артемовський пропрацював понад сорок років. Перші 13 років на роботі викладачем Гулак-Артемовський працював, не отримуючи зарплатні. 
  • Тарас Шевченко засуджував Гулака-Артемовського - мовляв, той "у пани постригся". Водночас його переспів оди Горація Шевченко назвав "геніальною пародією".
  • Гулак-Артемовський був одружений двічі. Спочатку з француженкою Луїзою, яка невдовзі померла, залишивши двох синів. Вдруге поет одружився з бідною дівчиною Єлизаветою - у них було одинадцятеро дітей.
  • Помер Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865-го у Харкові - під час ранкового богослужіння у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято він особливо любив. 

Вас також можуть зацікавити новини: