Жінок, вбитих у сорокових роках, вшановували на Вінниччині. Понад сотню матерів, дружин та дочок розстріляли через те, що ті опізнали своїх замордованих „нкавеесниками” родичів.

Вінницький парк культури та відпочинку став відомим у 1943 році, коли німецькі солдати знайшли масові поховання розстріляних селян. Тоді про знущання радянської влади над своїми ж громадянами заговорили на увесь світ. У 1937-38 роках, за попередніми підрахунками, було вбито до 25 тисяч осіб, і ще досі не розкопано 11 могил. Зараз Вінницький парк ставлять в один ряд з сумнозвісним Бабиним Яром та Биківнянським лісом.

Невеличкий стенд у краєзнавчому музеї – це все, що нині нагадує про жахливі репресії 37-38-х років на Вінниччині. Тривалий час тодішня влада приписувала розстріли німцям, які нібито винищували радянських людей. Михайлу Климчуку 90 років – чоловік дуже добре пам’ятає усі знущання „нкавеесників”. І те, як міський парк перетворили на місце масових поховань. „Розстрілювали страшно, на дорогах  зустрічали, де хочеш арештовували, забирали в НКВС і щодня від тюрми до НКВД автобуси возили людей і стріляли, стріляли жахливо”, - говорить Михайло Климчук.

Масові розстріли не зупинили і в сорокових роках. Аби приховати злочин, військовий трибунал НКВС розпочав репресії щодо свідків розкопок могил. За наказом комісара Раппопорта вбили сто жінок, які опізнали своїх рідних по одягу. Із 25 тисяч розстріляних подолян опізнали лише 700. Люди боялись іти до масових могил, аби потім самим не стати жертвою військових.  „Ті родини, які зізнавались, що ходили на розкопки близьких, заарештовували і давали по 20 років таборів, - зазначає працівник Вінницького обласного краєзнавчого музею Лариса Семеренко.

Відео дня

Пам'ять розстріляних жінок у Вінниці вшановують уже 12 років, цього року активісти „Українського дому” і „Меморіалу” також запалили Свічку Пам’яті за невинно убієнних. Члени громадських організацій, які опікуються захороненнями, кажуть, цифра розстріляних у 30– 40-х роках набагато більша. Досі  11 могил не досліджено.

Щороку історики пишуть листи президентам та прем’єр–міністрам, аби Вінницький парк культури та відпочинку перепрофілювали та заборонили на кістках будувати ресторани та розважальні комплекси.