За даними Генштабу, станом на ранок 17 травня загальні бойові втрати росіян від початку вторгнення в Україну перетнули межу у 200 тисяч осіб. Така кількість загиблих громадян Російської Федерації, в умовах, що вона так нічого й не досягла з оголошених цілей, для будь-якої нормальної держави є тригером до того, що необхідно зупинитися. Але Російська Федерація нормальною не є.
Тому на очільника такої держави та на його найближче оточення, звісно, це не справить жодного враження. Принаймні у публічній площині. Путін просто не рахується з життям своїх підлеглих. Життя людей – це взагалі найдешевше, що є у Російської Федерації. Тому 200 тисяч плюс, 200 тисяч мінус – нічого страшного. Можна ще посилити приховану мобілізацію, набрати більше зеків, "баби ще нарожають"…
Якщо послухати дані наших партнерів, розвідників, аналітиків, які враховують так звані санітарні втрати, то втрат РФ в Україні значно більше. І, звісно, люди, які мешкають в Росії не можуть не бачити, скільки нових могил на цвинтарях. Але вони мовчать.
Також вони не можуть не бачити непрямі докази втрат – шалену кількість поранених. Серед останніх, до речі, багато з діагнозом "гангрена", що свідчить про те, що їм вчасно не обробили рани. Тобто, поранення могло бути відносно легке, але відбулося зараження і, наприклад, втрата кінцівки, або й смертельний випадок. Для тих, хто збирається взяти участь у так званій СВО, це має бути таким собі попередженням, що ніхто особливо не буде їх рятувати.
Варто зауважити, що такі новини - вже про сотні тисяч втрат - обговорюватимуться на російських пропагандистських майданчиках як пропаганда з боку України. Мовляв, усе це неправда і так далі – до цього будуть апелювати. І будуть називати офіційні чи напівофіційні дані по втратах, які вони там обговорюють, значно менші.
Однак не можна сказати, що такі величезні втрати геть ні на що не впливають. Все ж таки, певні зміни там відбуваються.
Так, завжди можна прикритись тим, що це "брехня" і "ворожа пропаганда". Але, наприклад, для військових цифра у 200 тисяч загиблих буде мати значення. Найперше – це занепокоєння та страх. Збільшення страху, збільшення кількості ухилянтів, збільшення кількості самострілів, аби лише не потрапляти на фронт в Україну. Адже одна справа – сидіти вдома на дивані, пити пиво і казати: "Путін – молодець, війна в Україні – це те, що треба", а інша справа, коли ти будеш сидіти в окопі – геть інше сприйняття реальності.
Також такі колосальні втрати будуть обговорювати елітарні групи. Вони будуть на це зважати, але навряд це стане якимось серйозним тригером, спонуканням до якихось дій прямо зараз.
Та поступово, наприклад, збільшення втрат росіян у сукупності з успішним наступом України, може стати справжнім коктейлем "Молотова" для Росії, бо скрізь формуватиме страх. Ми вже маємо поступове просування, отримали нову зброю, працюємо по складах БК і так далі. І, якщо подивитись російські пабліки, то в прикордонних з Україною регіонах РФ вже всі тремтять. Але, щоб охоплення було більшим, треба для них малювати ширшу картину. Тоді це матиме більший ефект.
Ігор Петренко, політолог, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна"
