Хоча дрони-перехоплювачі виглядають простими, підтримувати їхню актуальність проти загроз, що постійно змінюються, зовсім не просто, пише Business Insider.
Виробники дронів розповіли виданню, що ці системи оманливо прості. А навіть невеликі зміни в їхній конструкції можуть мати вирішальне значення.
"Щоб зупинити Шахед, безпілотник-перехоплювач повинен бути стабільним, достатньо швидким, щоб наздогнати свою здобич, і достатньо маневреним, щоб пілот міг уразити летючу ціль. Він також має бути недорогим і придатним для масового виробництва", - йдеться в статті.
На прикладі розробки перехоплювача "Жало" автори пишуть, що ранні версії ледь могли зрівнятися зі швидкістю з дронами Shahed, що досягають 185 кілометрів на годину. Розробники кажуть, що модернізація це "постійне балансування", щоб двигуни, датчики та рами надійно працювали в реальних умовах.
"Більший акумулятор дозволяє дрону літати довше, але обтяжує його. Більші пропелери збільшують тягу, але можуть зробити його громіздким. Потужніші двигуни перегріваються. Складніше програмне забезпечення додає затримки. Кожен виграш потенційно створює компроміс", - розповіли автори матеріалу.
А загрози продовжують розвиватися, з’явилися реактивні версії "Шахедів". Деякі з них озброєні ракетами, а інші оснащені автоматичними системами для ухилення від безпілотників-перехоплювачів. Також Україна попередила, що Росія досліджує ще один турбореактивний безпілотник іранської розробки, Karrar, який, як повідомляється, літає зі швидкістю до 595 км/год.
Особливості конструкції
Більшість дронів-перехоплювачів мають схожу фізичну конструкцію: рама у формі краплі або кулі з чотирма пропелерами біля основи. І більшість виробників дронів зосереджуються на тонкощах, таких як товщина та довжина рукояток квадрокоптера, гострота його носа та довжина хвоста.
Така ж конструкція використовується в цивільних безпілотниках, що встановлюють рекорди швидкості. На відміну від цивільних дронів, перехоплювач повинен нести вибухівку, що збільшує його вагу. А коли квадрокоптер наближається до цілі, йому потрібно достатньо енергії, щоб набрати швидкість та наздогнати свою здобич. Багато перехоплювачів також потребують програмного забезпечення, яке допомагає пілоту зафіксуватися на цілі.
Зараз типовий український безпілотник-перехоплювач летить зі швидкістю близько 355 км/год. А головна проблема, з якою стикаються виробники, полягає в тому, як продовжувати роботу дронів, щоб вони не перегрівались.
Вони також повинні бути масштабованими. Країни хочуть купувати дрони-перехоплювачі оптом, тому їх має бути легко виробляти та модернізувати.
Дрони-перехоплювачі - більше новин
Нагадаємо, що Україна вдосконалює технології дистанційного керування, запускаючи та керуючи роями дронів. Експерти не виключають, що у подальшому після запуску дронів пілотам не буде потреби керувати польотом та наведенням на ціль.
У майбутньому рої дронів, за словами експертів, дозволять одному пілоту керувати одразу кількома безпілотниками одночасно або навчать їх "спілкуватися" між собою у повітрі. Однак виробники кажуть, що наразі технологія ще не готова до реального впровадження, адже алгоритми діють примітивно та не можуть застосовуватися у реальному повітряному бої.
