В Україні створюють спеціальні рої перехоплювальних дронів, які дозволять одному пілоту керувати одразу кількома безпілотниками одночасно або навчать їх "спілкуватися" між собою у повітрі. Про це повідомляє Business Insider.
Як зазначається у матеріалі, кілька компаній у кластері інноваційного центру Brave1 вже працюють над цією функцією. Головна мета – щоб один оператор міг керувати групою перехоплювачів локально або дистанційно. Окрім цього, розробляється можливість, щоб дрони незалежно взаємодіяли один з одним під час польоту.
На думку представників, перший сценарій ближчий до реалізації та масштабного бойового застосування.
Українські захисники, зокрема група "Хантер" 208-ї Херсонської бригади, вже використовують перехоплювальні дрони як повітряні тарани. Вони озброєні невеликими боєголовками та, як йдеться у публікації, "летять прямо на свої цілі або вибухають поруч, щоб знищити їх у повітрі".
Економіка війни
Зазвичай пілот керує лише одним перехоплювачем, вартість якого може становити всього 1 200 доларів. Натомість вартість російських дронів, за оцінками, становить від 10 000 до 100 000 доларів. Як зазначив президент України Володимир Зеленський у середині березня, Київ зараз може виробляти щонайменше 2 000 таких дронів щодня.
Думка розробників та майбутнє
Попри випробування таких моделей як P1-Sun від компанії SkyFall, фахівці закликають до обережності.
Представник компанії Wild Hornets (виробник дрона Sting) повідомив Business Insider, що наразі доступний лише "примітивний алгоритм, який є неефективним у бою". У компанії вважають рої технологією далекого майбутнього.
Тим часом у Brave1 наголошують, що прагнуть зробити перехоплення автономним, щоб "полегшити навантаження на пілотів, а не замінити їх".
Досвід України для вирішення регіональних загроз
Раніше УНІАН писав, що Україна пропонує свій досвід і експертизу для допомоги у розблокуванні стратегічної Ормузької протоки.
Президент Володимир Зеленський заявив, що український досвід зі створення "зернового коридору" в Чорному морі, який забезпечив безпечне судноплавство попри бойові загрози, може бути корисним для відновлення руху в протоці.
Додамо, що ще дві країни Перської затоки – Бахрейн та Оман – звернулися до Києва з пропозиціями співпрацювати у сфері оборони та безпеки, зокрема щодо обміну досвідом у протидії безпілотникам і ракетним загрозам.
