Військовий експерт Олександр Коваленко пояснив, чому в російській армії стали встановлювати корабельні установки 2М-3 на МТ-ЛБ. За його словами, в підрозділах окупаційних військ гостра нестача ББМ, здатних надавати вогневу підтримку підрозділам малими і середніми калібрами, і великі проблеми з ешелонованою антидроновою ППО.
"Фактично на кожній локації відсутня повноцінна структура побудови антидронової ППО. Це пов'язано з відсутністю антидронових рушниць і спеціалізованої техніки для створення ешелонів. З цих причин, ВПК "другої" армії в світі стало не виробляти більше сучасної і необхідної продукції, оскільки технічно і технологічно такої можливості немає, а плодити Франкенштейнів, за аналогом того схрещеного чудовиська, що ми можемо останнім часом спостерігати", – пояснив Коваленко у своєму Telegram-каналі.
Експерт зазначив, що 2М-3 це двоствольна автоматична корабельна артилерійська установка калібру 25 мм. Ефективна дальність стрільби становить 3 км, а скорострільність – до 300 пострілів на хвилину.
"Почнемо з того, що 2М-3 це корабельна артилерійська установка. Когось здивує, а яка різниця? Ну, як яка... Наскільки ефективною буде корабельна установка зі специфічним прицілюванням, нестандартним снарядом, який не проектувався проти малорозмірних цілей, що працюють на висотах, граничних для його ефективної стрільби... за цілями середнього і великого габариту?" – додав він.
Ще одним нюансом є сама МТ-ЛБ, на яку окупанти встановлюють гармати 2М-3.
"Після установки на МТ-ЛБ півторатонної 2М-3 вона втрачає в мобільності, прохідності і... непомітності. Ця шпаківня тепер помітна на кілометри, що полегшує роботу по ньому засобів ураження широко спектра, адже МТ-ЛБ це легка броня. Схрестили їжака з носорогом. Ні, я не противник експериментів і новаторських підходів, особливо в складних умовах відсутності серійних екземплярів своєї спеціалізації. Але до будь-якого експерименту і новаторства слід підходити з розумом", – продовжив Коваленко.
При цьому, за словами експерта, ЗСУ-23-4 "Шилка", яку не виробляють з 1982 року, "набагато ефективніша за обговорюваного мутанта". Однак в Росії виробничі лінії не мають можливості в потрібній кількості знімати зі зберігання "Шилки" і відправляти їх в зону бойових дій в Україну.
"Тобто на сьогоднішній день російський ВПК може впоратися з клепанням безглуздих монстрів, оскільки навіть ремонтувати і відновлювати в потрібному обсязі розконсервовані "Шилки" для нього представляється непосильним завданням. І це головне, що потрібно підкреслити у всій історії кохання МТ-ЛБ і 2М-3. Не характеристики, не ефемерну ефективність і функціональність, а саме той факт, що у "другої" армії в світі плодяться не повноцінні засоби ППО малого радіусу, а ось такі ось мутанти", – резюмував він.
Установка гармат 2М-3 на МТ-ЛБ
На початку березня стало відомо, що в Росії почали встановлювати корабельні гармати на бронетехніку. При чому, це був не поодинокий випадок. Ці "шушпанцери" були помічені при перевезенні на залізничних ешелонах.
Головний редактор Defense Express Олег Катков вважає, що цьому є дві причини. У окупантів серйозна нестача бронетехніки або ж заводи, які можуть серійно виробляти БМП-2 і БМП-3, не встигають за попитом.
