Підпишіться на нас в Google
Росія продовжує масштабне будівництво захисних ангарів на авіабазі "Енгельс", де вже щонайменше рік зводять укриття для стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160. Загалом там можуть з’явитися щонайменше 17 таких споруд, пише The War Zone з посиланням на аналіз супутникових знімків об’єкта.
Роботи на базі тривають щонайменше рік і стартували за кілька днів до початку української операції "Павутина", яка відбулася 1 червня 2025 року.
Це перший випадок, коли РФ масово зосередилася на захисті саме стратегічної авіації, тоді як раніше пріоритетом були літаки тактичної авіації.
Йдеться про великогабаритні конструкції, які раніше демонстрували як модель ангару для Ту-160. Це, ймовірно, легкі "сендвіч"-укриття розміром близько 65×60 метрів, призначені для захисту літаків від погодних умов і частково – від зовнішніх впливів.
Втім, експерти зазначають, що такий тип конструкцій навряд чи забезпечує повноцінний захист від ударів високої інтенсивності.
За оцінками аналітиків, 17 укриттів потенційно можуть вмістити до чверті всього парку російських стратегічних бомбардувальників Ту-160М та Ту-95МС, яких разом налічується приблизно 70 одиниць.
Чому "Енгельс" має ключове значення
Як пише Defense Express, авіабаза "Енгельс" розташована приблизно за 700 км від кордону з Україною, що робить її важливим вузлом для запуску стратегічної авіації під час масованих ударів.
Водночас така відстань не гарантує безпеки, адже об’єкт залишається потенційною ціллю для українських далекобійних ударів.
За даними аналітиків, активне будівництво укриттів почалося після ураження складу крилатих ракет на цій базі, яке здійснили українські безпілотники.
Новини російської авіації
Як повідомляв УНІАН, РФ повільно та послідовно модернізує Ту-160М. Програма модернізації Ту-160М, яку реалізує Казанське об’єднання авіабудівників, передбачає оновлення оригінального планера Ту-160 за допомогою новітньої авіоніки, систем зв’язку та вдосконалених двигунів.
Видання розповіло, що літак із змінною геометрією крила, який вперше піднявся в повітря в 1981 році і був прийнятий на озброєння Радянського Союзу в 1987 році, може нести до дванадцяти крилатих ракет Х-55 або Х-101/102 у двох внутрішніх поворотних пускових установках.
Це надає йому здатність завдавати ударів звичайною та ядерною зброєю на міжконтинентальних відстанях.
