Питання дипломатичного скандалу між Туреччиною та Нідерландами, який спалахнув після видворення з Голландії турецького міністра у справах сім’ї Фатми Бетуль Саян Кея, насправді не таке вже й тривіальне. Оскільки на сьогоднішній день до цього скандалу долучилися й продовжують долучатися інші європейські країни, які демонструють також доволі скептичне ставлення до Туреччини. Можна наводити різні причини, чому сталося саме так, але факт залишається фактом.

Очевидно, для турецького президента Реджепа Тайіпа Ердогана такий крок голландського уряду є ознакою особистої образи. І він, як і будь-який популіст, буде намагатися скористатися цим для того, щоб роздмухати певний рівень істерії всередині своєї країни у зв’язку з цим. Цілком зрозуміло, що це аж ніяк не сприятиме швидкому залагодженню цього скандалу дипломатичними шляхами.

До чого це може призвести? Власне, ця історія вже призвела до серйозного погіршення відносин, причому не тільки між Туреччиною і Голландією, але й між Туреччиною та іншими країнами Євросоюзу (наприклад, Німеччиною), які і до цього моменту демонстрували доволі прохолодне ставлення до Анкари.

Для турецького президента Реджепа Тайіпа Ердогана крок голландського уряду є ознакою особистої образи

А це, в свою чергу, може призвести, як мінімум, до пониження рівня представництва держав, а, можливо, і до доволі тривалого періоду охолодження у стосунках між країнами. Зазначу, що до насильницьких дій це навряд чи призведе.

Чи штовхне така ситуація Ердогана в обійми Путіна? Гадаю, що сам по собі цей дипломатичний скандал навряд чи може призвести до таких наслідків. У Ердогана є свій порядок денний і свої цілі, в тому числі, й у співпраці з Росією. І навряд чи він захоче давати козирі Путіну, аби той зміг потім його шантажувати.

Що стосується погроз Ердогана на адресу Нідерландів у відповідь на видворення турецького міністра, мовляв, Голландія ще «заплатить» за це, то не думаю, що вони якось реалізуються на практиці. Ми вже бачили дещо подібне, коли йшлося про турецько-ізраїльські відносини, коли теж були вкрай напружені стосунки, і тоді теж лунали погрози. Але все це закінчилося тим, що через певний час ситуація вирівнялася, сторони вибачилися одна перед одною, і все повернулося на круги своя.

У Ердогана є свій порядок денний і свої цілі, в тому числі, й у співпраці з Росією

Тому, я думаю, що якихось аж надто серйозних наслідків погрози Ердогана на адресу Нідерландів не матимуть, щоб можна було говорити, що це підірве стосунки між країнами. Адже, треба визнати, Туреччина залежна від Європи. Тому нікуди вона не дінеться…

Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень