Іран, як і раніше, здатний завдавати ракетних ударів, незважаючи на масштабні атаки США та Ізраїлю по його військовій інфраструктурі. Однак головне питання зараз – чи може він стріляти взагалі, а не як довго він зможе робити це в поточному темпі, повідомляє Financial Times.
Аналітики сходяться на тому, що у країни залишаються значні запаси ракет. Частина з них зберігається в підземних укріплених комплексах, які складно знищити навіть при регулярних ударах. Саме це дозволяє Ірану зберігати можливість запусків навіть після втрат виробничих потужностей і пускових установок. При цьому точні розміри арсеналу невідомі. Оцінки різняться, а зрозуміти, з якою швидкістю витрачаються ракети, ще складніше.
Денні Цитринович з Інституту досліджень національної безпеки описує поточну стратегію як вичікувальну.
"Нинішній підхід, схоже, є стратегією, спрямованою на виживання, а не на придушення... Іран, судячи з усього, навмисно нормує використання ракет і безпілотників", – зазначає він.
Уже зараз спостерігається зміна характеру атак, йдеться в матеріалі. Якщо на початку конфлікту удари були інтенсивнішими, то пізніше їхня частота знизилася. Це можна пояснити одразу кількома причинами: або запаси поступово вичерпуються, або Тегеран свідомо зменшує темп, щоб розтягнути ресурси на довший період.
Саша Брухманн з Міжнародного інституту стратегічних досліджень звертає увагу на розрив між сприйняттям і реальною ефективністю атак: "Ракетні обстріли з боку Ірану, як і раніше, в основному слабкі, особливо в порівнянні з першими трьома днями війни". Він також підкреслює, що поряд з військовими діями триває й інформаційне протистояння.
Виробництво нових ракет триває, але його обсяги не дозволяють швидко поповнювати втрати під час активних бойових дій. Це означає, що за умови збереження високої інтенсивності запусків запаси можуть скорочуватися швидше, ніж поповнюватися, пише видання.
Одночасно змінюється і тактика. Замість великих залпів Іран все частіше використовує більш дрібні атаки – невеликими партіями протягом дня. Це дозволяє підтримувати постійний тиск і при цьому економити ресурси, пише FT.
Лінетт Нусбахер, колишня радниця британського уряду з питань розвідки, вказує на практичні обмеження, зазначаючи, що кожен запуск підвищує ризик удару у відповідь:
"Іранці, судячи з усього, запускають ракети з максимально можливою швидкістю, враховуючи обмеження. Кожен запуск вказує американцям або ізраїльтянам місце розташування вогневої точки".
Вона також зазначає наявність більш сучасних систем, включаючи твердопаливні ракети, які швидше готуються до запуску.
Окремий фактор – дії супротивників. Удари США та Ізраїлю спрямовані на склади, виробництво та пускові установки. Чим ефективніші ці атаки, тим швидше скорочуються можливості Ірану продовжувати обстріли, вважають аналітики.
Джим Ламсон із Центру досліджень нерозповсюдження підкреслює невизначеність:
"Здатність Ірану підтримувати нинішній рівень заходів у відповідь залишається вкрай невизначеною. Можливості Ірану щодо поповнення свого арсеналу були значно знижені".
За його словами, частина більш сучасних систем ще не застосовувалася, що може означати наявність резервів.
У підсумку експерти зазначають, що Іран зможе продовжувати ракетні атаки ще деякий час. Але підтримувати той самий рівень інтенсивності, що на початку конфлікту, йому стає все складніше через обмежені запаси, тиск на інфраструктуру та необхідність змінювати тактику.
Вплив війни на Близькому Сході на ситуацію в Україні
Напередодні президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна надає країнам Близького Сходу допомогу в захисті. Натомість країна хоче налагодити постачання дизельного палива, оскільки експерти впевнені, що в Україні можливий дефіцит дизельного палива на 90%. Це критично важливо для сільського господарства та вантажних перевезень.
Крім того, енергетична криза, спричинена ескалацією на Близькому Сході, ставить під загрозу постачання палива до Києва та проведення військових операцій. Згідно із заявами військових, останні подорожчання палива негативно позначаються на запасах, необхідних для заправки бойової техніки, такої як танки, артилерія та бронетранспортери.
