Друга Холодна війна між Росією й Заходом не заважає Володимиру Путіну й Дональду Трампу розмовляти один з одним щонайменше 5 разів на місяць.
Що далі станеться з міжнародними відносинами тепер, коли Велика Британія теж вказала пальцем на російське втручання у чужі вибори на тлі того, як Путін закріпив за собою владу ще щонайменше на десятиліття?
Про це пише Newsweek, цитуючи звіт британської розвідки, в якому вказано, що російське втручання у вибори інших країн тепер потрібно розглядати як "нову норму". Через кілька годин після публікації цього документу британські газети повідомили, що російський підводний човен був перехоплений в Ла-Манші силами МВС Франції й Великої Британії. Все це сталося після того, як британський міністр закордонних справ Домінік Рааб визнав, що Москва "майже точно" намагалася вплинути на парламентські вибори в його країні у 2019 році.
Читайте такожBBC: Британія помилково хотіла, щоб старий ворог Росія став новим другом
Захід опинився в реальності, в якій йому доведеться вести дві окремі холодні війни проти Китаю й Росії у найближчому майбутньому. Пекін - це інша тема, яка заслуговує на окрему статтю й обговорення. Але Росія вже вторглася й окупувала частину території України, застосувала хімічну зброю проти громадян Великої Британії й пропонувала винагороди за вбивства солдатів США в Афганістані.
Чи наближаються дипломатичні відносини до переломного моменту? Чи може існувати розумна й продуктивна дружба з Росією? Чи це глухий кут, в якому доведеться провести вічність?
"Покращення чи погіршення дипломатичних відносин залежить від Кремля, а не від Даунінг-Стріт чи Білого дому", - сказала лектор європейських досліджень Лейденського університету доктор Максін Девід.
"Путін і його прихильники зробили вибір добиватися руйнації й зриву західних демократичних процесів. Тому тільки вони можуть вирішити відмовитися від деструктивної поведінки. Без цього російського бажання владнати проблеми Британія, США чи ще хтось інший мало що можуть зробити", - додала вона.
Британський звіт чітко вказав на те, що політики в Лондоні "активно уникали" завдання розібратися з російським втручанням через потік грошей від російських олігархів, яким користувалися як політики, так і великий бізнес. Але так само, як і звіт спеціального прокурора Департаменту юстиції США Роберта Мюллера, британський документ не робить жодних висновків і не висуває конкретних звинувачень.
"Цей звіт має заспокійливу природу й не викриває вагомих доказів", - сказав професор російської й європейської політики в Кентському університеті Річард Саква.
"Це пес, який не гарчить. Були нескінченні розмови про російське втручання в референдум щодо Brexit і ми чекали, що будуть певні обговорення цього. Але в документі є лише один абзац про це, який побіжно торкається теми", - додав експерт.
Розмови про нову Холодну війну проти Росії стали гарячою темою по обидва боки Атлантичного океану з незначними відмінностями в тоні. Але існує широке порозуміння, що Друга Холодна війна почалася в 2014 році після того, як війна між Росією й Україною загострилася.
"США і Росія зараз не зовсім у стані нової Холодної війни. Але нинішній конфлікт потенційно може бути навіть небезпечнішим", - сказав американський політолог Ендрю Кочінс.
Напруга зростає. І ніхто не може сказати, що станеться далі, зважаючи на тісні союзи, які Росія збудувала з Китаєм, а також в рамках коаліції РСІІ (Росія, Сирія, Іран, Ірак). Російські гроші також інтегровані майже в кожну велику економіку. Вони охоплюють навіть сферу спорту. Наприклад, олігарх Роман Абрамович володіє клубом "Челсі" в Англійській прем'єр-лізі, а Михайло Прохоров володів часткою Brooklyn Nets до вересня 2019 року.
Читайте такожFinancial Times: Росія не може собі дозволити ще 15 років "війни" з Заходом
Щонайменше 14 міністрів уряду Великої Британії отримували пожертви від заможних людей, пов'язаних з Росією, про що писало видання Times of London. Хоча в уряді наполягають, що процес був прозорим. А гроші належали британським громадянам. Все це означає, що тактика першої Холодної війни, яка включала ізоляцію від міжнародної торгівлі, майже неможлива цього разу, коли вороги настільки сплетені. Звісно, існують торговельні санкції. Але поки що це здебільшого порожні слова.
Поточний міжнародний порядок перетворюється на все більше заплутаний баланс сил. Але його можна визначити як протистояння старих сил, зосереджених навколо США, проти нових, в клуб яких входять Китай, Росія і в дещо іншому сенсі Індія. Старі сили, такі як НАТО, G7 і розвідувальний альянс Five Eyes відстоюють, перш за все, західні інтереси. Яким би не було питання, Захід реагує жорстко і погрожує відкликати свою підтримку й фінансування.
Тож найскладнішим зараз стало те, як ведуться дипломатичні відносини і чи відносини Трампа з Путіним і Росією в цілому можуть створити більше проблем, ніж вирішити.
"Не виправдовуючи повністю Кремль, варто сказати, що адміністрація Трампа й сама добре постаралася, щоб підірвати демократію й демократичні процеси, зірвати спроби знайти багатосторонні рішення для глобальних проблем і розвалити старі альянси", - вважає доктор Девід.
Читайте такожSüddeutsche Zeitung: Путін добровільно не погодиться на мир з Україною
"Важко уявити, як США змогли б тепер грати конструктивну роль в організації британських дипломатичних відносин з Росією. Зважаючи на сумнівні зв'язки адміністрації з російськими політичними й економічними елітами, будь-які спроби втрутитися в ситуацію нашкодять довірі до Британії", - вважає вона.
Проблема в тому, що Путін нікуди не подінеться у найближчі роки. Замість того, щоб залишити президентське крісло в 2024 році, він нібито "за підтримки російського електорату" розширив потенціал свого правління до 2036 року. Того року йому виповниться 84 роки.
"Я очікую, що мине 30-40 років, поки знову з'явиться нове покоління людей в Китаї й Росії. Можна взяти для прикладу Михайла Горбачова в часи СРСР. Хтось такий як він повинен прийти й сказати: дивіться, ми повинні покінчити з усім", - вважає професор Саква.
