У Росії проти України готується чергова піар-акція. Дарма що українським урядом сьогодні заправляє начебто проросійська політична сила.
Як повідомив мені чиновник з Адміністрації російського президента, посадовці Адміністрації, котрі підтримують тісні зв’язки з Газпромом, начебто ведуть переговори з низкою зарубіжних піар-компаній щодо нової кампанії дискредитації України, яку буде розгорнуто восени.
Технології виливу лайна на свою сусідку в Росії вже відпрацьовано. Спочатку в ряді західних ЗМІ з’являються проплачені брехливі публікації про “несанкціонований відбір” газу, “нестабільність” політичної ситуації та економіки, “ненадійність” партнерів з України тощо, після того російські мас-медіа (уже безплатно) їх підхоплюють і множать.
За словами чиновника, йому відомо про результати переговорів лише з однією британською піар-компанією (він її назвав): вона відмовила кремлівським замовникам, оскільки уклала контракт щодо просування на українському ринку восени цього року виробів відомої шведської фірми.
Чиновник Адміністрації сказав, що цікавився у своєму відомстві причинами майбутніх нападок на Україну. Від високопосадовця він почув таке: “Україна неправильно поводиться”. На думку мого співрозмовника, причини лежать в бізнесовій площині.
“Ні для кого не секрет, - сказав він, - що компанію “РосУкрЕнерго” (посередник, який постачає газ в Україну. - Автор) створено для відмивання грошей Газпрому в інтересах Путіна. А український уряд вустами Клюєва (віце-прем’єра з питань ПЕК. – Автор ) натякнув на можливість відмови від послуг “РосУкрЕнерго”. Ще звучали заяви про можливість перегляду російсько-українських газових угод. Хоча, на думку мого співбесідника, причини атаки на Україну насправді можуть бути різні. “Тільки не НАТО і не проблема мови, – засміявся він. – Ці питання Газпром взагалі не цікавлять”.
Власне, асенізаторські нахили північної сусідки вже нікого не дивують. Європейські політики чудово розуміють, хто, які структури стоять за кожним антиукраїнським випадом. Дивує інше. Раніше таку поведінку Кремля щодо свого “стратегічного партнера” в самій Росії намагалися пояснити “помаранчевою” владою. На “помаранчевих” списували дурість Затуліна, істерики Жириновського, чванство Міллера, роздратованість Путіна. З “ворожою” владою, як виявилося, значно простіше. Їй можна диктувати будь-які умови, і вона їх приймає...
Тепер влада далеко не помаранчева, але українофобську машину вже запущено, і зупиняти її Росія не бажає. Бо що ж тоді – іти на якісь поступки, пом’якшувати умови?
Російську державу поступово витісняє Газпром. Скоро ці поняття взагалі перестануть якось розрізнятися. А як інакше пояснити таке поводження Росії щодо України? Адже об’єктивно Російська Федерація як держава мала б бути зацікавлена в гарних відносинах зі своїми сусідами, вибудовувати з ними взаємовигідну спільну політику, іти на взаємні поступки... Але Газпромові не потрібні поступки, взаємовигідна політика й таке інше.
Росія дедалі більше перетворюється на Газпром, який і визначає пріоритети зовнішньої та внутрішньої політики держави, її економічні інтереси тощо. Тож якщо поставити запитання – навіщо росіянам весь цей антиукраїнський рейвах? – то раціональну відповідь можна знайти лише в інтересах Газпрому. З позицій Росії як держави весь цей галас виглядає цілковитим абсурдом.
Читайте також публікацію на цю тему.
Оксана Охрімчук, м. Київ
