Учора на всіх телеканалах прокрутили кадри про “великосвітські посиденьки” щодо мовного питання. Публіка там зібралася колоритна: і Оксана Забужко, і видавець Дмитро Капранов, і Руслана, і Віталій Кличко.
Інтерв’ю, які відбулися після того, викликали суперечливе почуття. З одного боку, коли, Руслана відкриває рота й починає говорити про мовний генофонд, і те, що ми велика нація, хочеться їй сказати: “Дівчино, давай гей-гей на сцену”. Ще одному новоспеченому депутату (правда зі статусом значно нижчим) Віталію Кличку, коментар українською давався так важко, що знаменитого спортсмена ставало відверто шкода. Віталій так і не зміг пояснити, як саме він відроджуватиме мову і якою мовою говорять вдома його діти. Одним словом, публічно вдарити інтелектом по мовно-політичному питанню не вдалося... Хоча цікаві ідеї там нібито прозвучали. Ну, наприклад, всюди на Півдні та Сході України відкрити безплатні курси української мови.
Цілком правильно, що уряд вирішив робити українську мову модною. Гарна і сама ідея проводити інтелектуальні штурми. Але невже не можна оцей процес “просування мови” зробити інтерактивним? Сотні тисяч людей вболівають за цей процес, вболівають незалежно від того, хто зараз очолює уряд. Тому я - за мову, за концепцію, за мізкові штурми. Але ще більше я за те, що зветься грамотною державною мовною політикою.
Олеся Слинько
