Підпишіться на нас в Google
Війна суттєво скоротила масштаб українського гірничо-металургійного комплексу. Його внесок у ВВП знизився з 12% у 2018 році до 5,5% у 2025-му, а зайнятість у ГМК і суміжних галузях скоротилася на 55,8% - приблизно до 300 тис. осіб, пише GMK Center.
Одночасно різко впали виробництво, експорт, інвестиції та податкові надходження. Для відновлення галузі потрібні міжнародне фінансування, відновлення морської логістики, страхування воєнних ризиків і покращення доступу української продукції до ринку ЄС.
Ударом для галузі стали російські атаки по активам ключових металургійних підприємств - "Запоріжсталі", "Каметсталі", "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Інтерпайпу". Експорт сталевої продукції скоротився з $11,1 млрд у 2021 році до $2,9 млрд у 2025-му. Експорт залізної руди за цей самий період зменшився з $6,8 млрд до $2,3 млрд. Підприємства, які продовжують працювати, стикаються з обстрілами, перебоями з електропостачанням і дорожчою логістикою. Блокування портів змусило перебудовувати експортні маршрути, що підвищило витрати і знизило конкурентоспроможність української продукції, вказує видання.
Інвестиції ГМК скоротилися з $2 млрд у 2021 році до $0,7 млрд у 2022-му і $0,9 млрд у 2025 році. Податкові платежі зменшилися з $3,5 млрд до $1,3 млрд і $0,9 млрд відповідно: в умовах війни компанії переважно відмовилися від програм розвитку та спрямовують кошти на підтримку наявних потужностей. Скорочення податкових платежів водночас зменшує можливості промислових громад фінансувати соціальну та місцеву інфраструктуру.
Видання також визначає головні напрями, необхідні для відновлення галузі. Першим є створення спеціального фонду за аналогією з фондом відновлення енергетики та залучити до його фінансування міжнародні фінансові організації. Ще одним напрямом є надання великим промисловим компаніям доступ до європейських інструментів фінансування, зокрема Ukraine Facility, а також створення механізмів страхування воєнних ризиків.
Критичним залишається відновлення роботи портів і морського експортного коридору. Без морської логістики витрати на перевезення залишаються високими, а можливості експорту – обмеженими, наголошують у аналітичному центрі.
Також галузь потребує підтримки залізничної логістики: серед пропозицій - спеціальна міжнародна програма підтримки української залізниці та пріоритетний доступ підприємств у прифронтових районах до локомотивів "Укрзалізниці".
Окремий блок рішень стосується ринку ЄС: йдеться про переговори щодо скасування для України CBAM та імпортних квот, а також про застосування торговельного захисту від імпорту за неринковими цінами.
"Відновлення металургії потребує комплексного підходу: фінансування, логістики, доступної електроенергії, страхування ризиків і ширшого доступу до зовнішніх ринків. Без таких рішень галузь, від якої залежать експортні надходження, зайнятість, податки та економіка промислових громад, ризикує продовжити скорочення", - резюмують у Центрі.
