
Понад половина всіх перелітних видів птахів у світі нині скорочують свою чисельність через сукупність антропогенних загроз. Про це пише академічне видання The Conversation.
Автори публікації декан Земного фонду, професор біології та довкілля Джорджтаунського університету Пітер Марра та еколог-дослідник Смітсонівського інституту Натан В. Купер зазначають, що виживання мільярдів перелітних птахів залежить від цілої мережі природних територій, розташованих у різних країнах.
Вчені проаналізували стан понад 3380 видів перелітних птахів і дійшли висновку, що більше половини з них демонструють тенденцію до скорочення чисельності. Основними причинами стали втрата природних середовищ існування, інвазивні види, зіткнення з будівлями, полювання, незаконна торгівля, використання токсичних пестицидів, а також загибель птахів у рибальських сітках.
Водночас, зазначають дослідники, наука за останні два десятиліття зробила значний крок уперед. Мініатюрні супутникові передавачі, генетичні дослідження, автоматизовані системи радіомоніторингу та громадські наукові проєкти дозволяють ученим простежувати маршрути окремих птахів і точніше визначати місця, де природоохоронні заходи матимуть найбільший ефект.
За словами авторів, традиційного підходу, який передбачає охорону лише окремих місць гніздування чи зимівлі, вже недостатньо. Вони пропонують зосередитися на захисті всього річного циклу життя мігруючих видів – від місць розмноження до маршрутів перельоту та територій зимівлі.
"Захист місць, хоча й має вирішальне значення, часто є недостатнім для збереження видів, життя яких проходить через континенти й океани", - наголошують Марра і Купер.
Дослідники визнають, що ефективність глобальних зусиль обмежується недостатньою участю низки впливових держав у міжнародних природоохоронних угодах.
Попри масштаби проблеми, автори закликають не втрачати оптимізму. Вони нагадують, що в минулому людству вже вдалося врятувати низку видів після заборони небезпечного пестициду DDT, а сучасні знання створюють ще більше можливостей для успішного збереження природи.
"Чи зможуть майбутні покоління й надалі спостерігати ці величні міграції, залежатиме від вибору нинішніх поколінь і кроків, яких вони вживуть, щоб урятувати їх", - резюмують дослідники.
Новини науки
Як писав УНІАН, кліматичне явище Ель-Ніньйо цього року може стати найсильнішим за всю історію спостережень, адже температура поверхні океану вже перевищила рівні, що відповідають дуже потужним епізодам.
Вчені прогнозують, що у поєднанні з глобальним потеплінням це призведе до хвиль спеки, сильних опадів, повеней, посух і масштабних пожеж, а також матиме значні економічні наслідки. Хоча остаточний сценарій ще невизначений, кліматологи очікують, що 2026 і 2027 роки стануть найтеплішими в історії спостережень.