
NASA досі не називає офіційної дати першої висадки людей на Марс, хоча плани щодо пілотованої експедиції існують уже понад пів століття. Як пише Spacedaily, головна причина полягає не лише у складності польоту, а й у тому, що затверджена архітектура майбутньої експедиції ще не перетворилася на конкретну місію з визначеними термінами та фінансуванням.
Автор публікації нагадує, що перші масштабні плани польоту людини до Марса NASA розглядала ще наприкінці 1960-х років. У 1969 році, коли США завершували місячну програму Apollo, спеціальна Space Task Group запропонувала кілька варіантів подальшого освоєння космосу. Один із них передбачав підготовку до пілотованої експедиції на Марс уже у 1980-х роках.
Втім, цей графік залежав від цілої низки попередніх рішень – створення космічної станції, розвитку багаторазових кораблів і розгортання місячної бази. Не всі ці елементи отримали необхідне фінансування та політичну підтримку, тому початковий ланцюжок планів розпався.
Подібна ситуація повторилася в Європі. У 2003 році Європейське космічне агентство (ESA) представило програму Aurora, яка передбачала низку підготовчих етапів: технологічні місії, політ людей до Місяця, автоматичну демонстраційну місію на Марсі та подальшу пілотовану експедицію. У різних варіантах дорожньої карти висадка людей розглядалася приблизно на 2030 або 2033 рік.
Однак і цей графік був залежним від фінансування країн-членів ESA, міжнародного партнерства та успішного виконання попередніх етапів. Відтак заплановані місії не були реалізовані у початковій послідовності, а 2033 рік тепер залишається лише історичною позначкою, а не чинним зобов’язанням щодо висадки.
Нинішня стратегія NASA має назву Moon to Mars Architecture. Вона визначає технології, системи та рішення, необхідні для довгострокового освоєння Місяця і Марса. Водночас агентство спеціально наголошує, що ця архітектура не є конкретною місією, польотним планом чи набором остаточних вимог.
Водночас NASA вже ухвалила кілька важливих технічних рішень. Зокрема, в оновленні архітектури 2025 року агентство передбачило екіпаж щонайменше з чотирьох людей на поверхні Марса, із можливістю збільшення чисельності до шести. Для початкових пілотованих місій також обрали ядерну енергетику на основі поділу ядер як основну технологію живлення на поверхні.
Проте низка ключових питань залишається відкритою. NASA ще оцінює варіанти посадки екіпажу та вантажів, конструкцію апаратів для посадки й зльоту з Марса, джерело палива для повернення, тривалість перебування астронавтів і склад інфраструктури, яку потрібно доставити заздалегідь.
Особливо складним залишається повернення екіпажу. Людство ще жодного разу не запускало апарат із поверхні Марса на орбіту. Тому майбутня експедиція має передбачати не лише доставку астронавтів на планету, а й гарантовану можливість їхнього повернення.
На думку автора публікації, достовірна дата висадки з’явиться лише тоді, коли всі основні компоненти будуть об’єднані в затверджену та профінансовану програму з конкретними етапами випробувань.
Дослідження космосу
Як писав УНІАН, дані дослідницької місії Mars InSight засвідчили понад 1300 сейсмічних подій на Марсі, серед яких близько сотні залишаються загадковими. Частину поштовхів вдалося класифікувати як тектонічні та спричинені падінням космічних тіл, але 99 випадків не відповідають жодним відомим моделям.
Вчені припускають, що ці поштовхи можуть бути пов’язані з переміщенням рідини або сезонним таненням криги під поверхнею. Це відкриття свідчить про існування нового типу марсіанської сейсмічної активності, який потребує подальших досліджень.