
На озброєнні однієї з російських мобільних вогневих груп 51-ї дивізії ППО в Ростовській області було помічено новий переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК), який самі росіяни називають "Іва" (не варто плутати із добре відомим ПЗРК "Верба"). Відповідні фото опублікував OSINT-дослідник TheDeadDistrict.
За своїм зовнішнім виглядом "Іва" не схожа на жоден із відомих ПЗРК, які перебувають на озброєнні російської армії.
Фахівці порталу "Мілітарний" звертають увагу на схожість з іранським ПЗРК Misagh-3, а також китайськими QW-18A/QW-19. Водночас на пускових установках немає жодних маркувань, які могли б вказувати на походження цієї зброї, що може свідчити про спробу його приховати.
Детальний аналіз фотографій може свідчити про більшу схожість цієї системи саме з китайським ПЗРК, зокрема через наявність додаткового елемента в носовій частині пускової установки.
На доступних фотографіях іранських Misagh-3 такого виступу немає. Водночас не можна виключати, що йдеться про новішу модифікацію цієї системи.
Варто сказати, що іранські ПЗРК типу Misagh створені на основі китайських систем сімейства QW. Аналогічні комплекси, окрім Ірану, також виробляють у Пакистані, де вони мають позначення Anza-2.


Як би там не було, поява так званої "Іви" є дуже важливим сигналом, який, ймовірно, свідчить про проблеми РФ у виробництві сучасних ПЗРК.
"Уявіть, у них навіть немає достатніх виробничих потужностей для виготовлення ПЗРК", – зазначає TheDeadDistrict.
За оцінками українських спецслужб, російсько-китайська військова співпраця може передбачати й виробництво китайського озброєння на території Росії.
Як Китай допомагає Росії
Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг казав, що Китай став одним із вирішальних факторів у війні Росії проти України. За його словами, Пекін сприяє виробництву значної кількості видів озброєння, яке використовує РФ.
За даними аналітика і авіаційного експерта Костянтина Криволапа, завдяки Китаю Росія змогла налагодити виробництво ударних реактивних дронів обсягом до 3000 одиниць на місяць.
При цьому, за словами фахівця, Україна не може безпосередньо використовувати китайські компоненти, навіть якщо вони мають цивільне призначення, оскільки існують неформальні обмеження на їхнє застосування.