На глибині близько 6 000 метрів під поверхнею води дослідники помітили примарну живу нитку, що дрейфує в океанській безодні. Про цю сенсаційну знахідку повідомило видання EcoNews, посилаючись на результати останніх глибоководних експедицій.
Ця желеподібна істота, довжина якої сягає 15 метрів, виявилася сіфонофором.
Як пояснює автор публікації, це не просто одна тварина, а ціла "колоніальна громада", де тисячі дрібних організмів працюють як один механізм. Дослідники Інституту океану Шмідта, які проводили спостереження, зазначають, що такі знахідки змушують науку по-новому оцінити поняття "гігантизму" в глибоководному світі.
Кадри були отримані за допомогою дистанційно керованих апаратів під час міжнародних експедицій у підводних каньйонах Західної Австралії.
Видання в Іспанії, Португалії та Бразилії вже почали активно поширювати відео з прозорою стрічкоподібною істотою, що ковзає в товщі води. Морські біологи, які аналізують ці кадри, описують організм як "вільну нитку в темряві", що повільно закручується під час руху.
Фахівці підкреслюють, що тварина має слабке внутрішнє світіння. Як зазначають науковці, сіфонофори є хижаками, спорідненими з медузами та коралами. На такій екстремальній глибині, де тиск у шістсот разів вищий за наземний, зафіксувати подібне вдалося лише завдяки роботу SuBastian, яким керує інститут.
Освітяни проєкту Plankton Chronicles акцентують на цікавому факті: "Кити - найбільші тварини у світі, але найдовші - це сифонофори".
Вони розповідають, що ці живі ланцюги складаються з тисяч зооїдів з однаковою ДНК. Кожна частина колонії має свою роль. Одні відповідають за рух, інші за полювання за допомогою жалючих щупалець, а ще інші -за продовження роду.
У журналі PLOS One дослідники резюмують, що у світі існує близько 175 видів сіфонофорів.
Морський біолог Джилліан Мапстоун з Музею природничої історії, яка очолювала тематичну роботу, підкреслює, що величезна кількість видів у глибинах океану досі залишаються невідомими та неописаними.
Команда HoyECO та ділиться поясненням, чому ці істоти ростуть такими довгими: у глибокому морі колонія плаває у воді, щільність якої майже дорівнює її власній. Це дозволяє їм ігнорувати гравітацію, яка б розірвала їх на суші.
Екологічні групи та дослідники додають, що ці "живі стрічки" відіграють критичну роль для планети, адже вони допомагають переміщувати вуглець у глибини, що стримує кліматичні зміни на поверхні.
Альпійська знахідка
Раніше УНІАН писав, що археологи виявили в Альпах унікальну військову споруду, яка залишалася непоміченою протягом 2000 років. Цей давньоримський табір, розташований на висоті 2200 метрів у Швейцарії, слугував стратегічним пунктом для контролю над гірськими перевалами. Дослідники підкреслюють, що знахідка допомагає краще зрозуміти логістику та експансію Римської імперії у важкодоступних регіонах Європи.
