Підпишіться на нас в Google
У 1958 році Сполучені Штати розглядали надзвичайний за масштабами план демонстрації сили перед Радянським Союзом – детонацію ядерної зброї на поверхні Місяця. Про це розповідає SpaceDaily.
Ідея виникла через рік після запуску радянського апарата "Спутник-1", який став серйозним ударом по американському престижу. Як пише видання, Військово-повітряні сили США таємно доручили фізику Леонарду Райффелю дослідити, чи можливо підірвати ядерний заряд на Місяці так, щоб спалах було видно із Землі.
Так виник "Проєкт A119". До роботи залучили команду з десяти науковців, серед яких був молодий Карл Саган, майбутній популяризатор науки, який займався розрахунками траєкторії. При цьому сам Місяць не був головною метою задуму. Вашингтон хотів продемонструвати Москві технологічну та військову перевагу за допомогою видовищного вибуху, який побачив би весь світ.
За словами Райффеля, американських військових передусім цікавило саме візуальне враження від вибуху. Водночас учений виступав проти знищення незайманого місячного середовища, яке в майбутньому могло стати важливим об'єктом досліджень.
"Я чітко дав зрозуміти тоді, що знищення незайманого місячного середовища матиме величезну ціну для науки, але ВПС США переважно турбувало те, як ядерний вибух виглядатиме на Землі", – цитує науковця видання.
Зрештою від плану відмовилися на початку 1959 року. Офіційною причиною стали побоювання щодо радіоактивного забруднення, яке могло завадити майбутнім науковим дослідженням Місяця. Однак провал демонстрації або невдалий запуск також міг обернутися для США міжнародним приниженням.
Через кілька років держави спробували юридично унеможливити перетворення космосу на територію для подібного суперництва. У 1967 році набув чинності Договір про космос, який визначив Місяць та інші небесні тіла як "надбання всього людства" і заборонив державам привласнювати їх. Таким чином, безпосередній сценарій "Проекту A119" – продемонструвати перевагу та заявити про свої права на небесне тіло – був фактично заблокований міжнародним правом.
Втім, як розповідає видання, змагання за Місяць не зникло, а лише змінило форму. У 2015 році США ухвалили закон, який дозволив американським компаніям володіти ресурсами, видобутими в космосі. Подібні правила згодом запровадили Люксембург, Японія, Об'єднані Арабські Емірати та Індія.
Новий етап суперництва почався у 2023 році, коли Росія та Індія майже одночасно прямували до району південного полюса. Російська "Луна-25" зазнала аварії та розбилася, тоді як індійська Chandrayaan-3 успішно здійснила посадку. Китай заявив про намір відправити астронавтів на Місяць приблизно до 2030 року та створити постійну базу. США зі свого боку планують висадку в межах програми Artemis.
Видання нагадує, що ще у 1959 році держави змогли домовитися про збереження Антарктиди як спільної території, а згодом обмежили там видобуток ресурсів. Спроба створити подібний механізм для Місяця була зроблена у 1979 році, однак відповідну угоду підтримала лише невелика кількість країн.
Холодна війна
Як писав УНІАН, у 1950-х роках Швеція розробила проект надзвукового ядерного бомбардувальника Saab A-36 Vargen як засіб стримування можливого радянського вторгнення. Проте у 1957 році проект закрили через фінансові обмеження, а в 1960-х остаточно згорнули й ядерну програму під тиском радянських погроз.
Також ми розповідали, навіщо СРСР насправді побудував багаторазовий космічний корабель "Буран". На відміну від американських шатлів, які створювалися для здешевлення польотів, радянський проект мав переважно військове призначення, включно з ідеями орбітального бомбардування США.
