Підпишіться на нас в Google
Останнім часом Росія посилила інтенсивність атак на порти Великої Одеси та цивільні судна в Чорному морі. Для ударів використовується нова російська крилата ракета "Бандероль", яка з моменту початку серійного виробництва наприкінці минулого місяця перетворила чорноморське узбережжя України на смертельно небезпечну зону для вантажних суден, пише The Telegraph.
Ракети "Бандероль" запускаються з окупованого Росією Криму, часто з ударних вертольотів Мі-28. Вони несуть 114-кілограмову осколково-фугасну боєголовку, можуть розвивати швидкість до 640 км/год і вражати цілі на відстані понад 480 км.
"Ці ракети є частиною стратегії Володимира Путіна, спрямованої на те, щоб задушити морську торгівлю України, зробивши надто небезпечним прохід вантажних суден через води навколо чорноморських портів Одеси, Чорноморська та Південного", – пише видання.
Так, окрім загибелі десятків моряків і портових робітників, атаки призвели до різкого падіння експорту зерна з України. Економічні аналітики припускають, що наступальна кампанія може призвести до втрат у розмірі до 1,5 % ВВП України до кінця року.
Дмитро Баринов, президент Асоціації українських портів, заявив, що в середньому з 20 липня по 20 серпня через Одеський порт щодня проходило одне судно, порівняно з сімома-вісьмома раніше.
"Навіть розмір змінився. Судновласники, якщо й йдуть на ризик, то хочуть звести його до мінімуму. Щодо екіпажу та капітанів, то вони просто бояться за своє життя. Тому вони відмовляються заходити в українські порти", – сказав він The Telegraph.
Наталія Котенко з Одеської обласної прокуратури заявила, що ракети "Бандероль" супротивник почав активно використовувати приблизно в середині липня цього року. Вона додала, що ці ракети мають "значно більшу швидкість польоту", ніж безпілотники, і оснащені осколково-фугасною боєголовкою.
"Це означає, що під час вибуху утворюється потужніша ударна хвиля, і розлітається велика кількість осколків, що становить особливу небезпеку для людей".
Окрім наслідків усередині України, експерти побоюються, що фактична блокада може підірвати глобальну продовольчу безпеку. Близько третини світового імпорту пшениці надходить із російських та українських портів, розташованих на Чорному та Азовському морях.
Баринов заявив, що, на його думку, міжнародні партнери повинні активніше контролювати морський коридор, перш ніж наслідки стануть незворотними.
"Одна третина світового виробництва пшениці припадає на Україну та Росію. Ці країни постачають не на Місяць, не в космос, а до Туреччини, Північної Африки, на Близький Схід. І навіть якщо зараз у них є запаси, ближче до осені ми побачимо дефіцит", – каже він.
При цьому він підкреслює, що ситуацію в Україні слід визнати такою ж критичною, як і блокаду Ормузької протоки: "Іран зіткнувся з дійсно потужною реакцією після закриття Ормузької протоки. Тут ми такої реакції не відчуваємо. Ні міжнародний флот, ні міжнародні війська не забезпечували безпеку цього маршруту".
Ситуація з блокадою портів
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявляв, що покупці українського зерна з Азії та Африки переорієнтовуються на інших постачальників через блокаду портів Великої Одеси.
Серпневий експорт української сільгосппродукції може впасти до 1,33 млн тонн. Цей показник буде втричі меншим за середні серпневі обсяги поставок в 2022-2025 роках, який складали 4,19 млн тонн.
