Підпишіться на нас в Google
Фермери намагаються вижити в умовах перешкод для експорту та блокади, накладеної Росією на чорноморські порти, тоді як Україна відіграє вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки у світі, повідомляє Le Monde.
Видання розповіло, що цього літа погода в Україні була сприятливішою, ніж у Франції.
"У нас були рясні дощі, і це добре, адже ми не маємо жодних можливостей для зрошення земель після того, як росіяни зруйнували Каховську греблю в червні 2023 року", - розповідає 69-річний Володимир Мельник, колись заможний фермер, який володіє 1 200 гектарами землі поблизу Кривого Рогу на півдні України.
Вказується, що врожай зернових виявився рясним і переповнює величезні зерносховища господарства.
"Майже 2 000 тонн пшениці лежать просто неба через брак місця. Я реалізую його потроху, відправляючи свої вантажівки до [румунського] порту Констанца, але мені пощастило. Менші фермери, які не мають вантажівок, опинилися в скрутному становищі", - додав він.
Видання пояснило, що військова блокада, введена Росією щодо українських портів на Чорному морі, різко перервала потік сільськогосподарського експорту, завдавши удару по економіці країни, яка перебуває у стані війни з лютого 2022 року.
"Сільське господарство забезпечує понад 50% загальних експортних доходів і є головним джерелом надходження іноземної валюти. Україна – міжнародний лідер у цій галузі – забезпечує майже 45% світового експорту соняшникової олії та входить до п’ятірки найбільших експортерів пшениці, кукурудзи та ячменю", - йдеться в статті.
Видання додало, що країна відіграє вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки, забезпечуючи продовольством близько 400 мільйонів людей по всьому світу.
Водночас, наводяться дані, що російське вторгнення спричинило падіння вартості сільськогосподарського експорту на 19% у період з 2021 по 2025 рік.
Як і Володимир Мельник, багато фермерів сподіваються на "розв’язання ситуації завдяки турецьким друзям". Видання пояснює, що він має на увазі угоду, укладену влітку 2022 року, яка гарантує гуманітарний коридор для експорту продовольчих товарів.
Фермер поділився з виданням, що зможе зберігати свій урожай ще шість місяців, а потім ризик гниття та навали шкідників має суттєво зрости.
В статті зазначається, що з початку серпня з’явився новий привід для занепокоєння: російські дрони атакують вантажівки з сільськогосподарською продукцією, що рухаються по трасі Дніпро – Кривий Ріг – Одеса.
"Вони навмисно вражають наші силоси, наші ангари, вони націлені на фермерів", – обурюється Мельник.
На півночі України, у Чернігівській області, ситуація менш критична, але 59-річний Григорій Ткаченко досі переживає травму березня 2022 року, коли його господарство площею 1 600 гектарів зазнало шквалу російських ракет.
"Сто п’ятдесят вісім голів великої рогатої худоби було вбито! Поховати своїх корів було нестерпно важко", - поділився він з журналістами.
З того часу він усе відбудував і частково відновив стадо, яке зараз становить третину від того, що він мав до вторгнення.
Зазначається, що на заході країни, у Львівській області, загроза ударів по сільськогосподарських господарствах мінімальна, але економічна ситуація ще гірша.
"Торговці пропонують мені, у кращому разі, 86 євро за тонну пшениці, тоді як світова ціна становить близько 230 євро. Це вдвічі менше, ніж минулого року", – нарікає 62-річний фермер Микола Пітила, який вирощує в рівних частках пшеницю та сою на своїй невеличкій фермі, захаращеній іржавими радянськими машинами, у селі Пиняни, за 30 кілометрів від Польщі.
На відміну від своїх колег, про яких йшлося раніше, він самотужки обробляє скромну ділянку площею 12 гектарів, яку орендує.
"Великі торговці не цікавляться дрібними господарствами, а поляки й надалі блокують українську пшеницю", - зауважив він.
Видання констатує, що опинившись між російським молотом і польським ковадлом, українські фермери як ніколи раніше залежать від Чорноморського коридору.
Блокада українських портів: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що за словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, покупці українського зерна з Азії та Африки переорієнтовуються на інших постачальників через блокаду портів Великої Одеси. Однак, він прогнозує, що за умови відновлення експорту в повному обсязі Україна поверне собі звичні зернові ринки. Висоцький виключив можливість поставок українського зерна за кордон під виглядом зерна з сусідніх країн – зокрема, Румунії. До того ж, міністр додав, що румунських об'ємів недостатньо, аби замінити українські в річному вимірі. Тому зараз активніше купують румунське зерно, а з поверенням українське зерно знову займе свою нішу.
Також ми писали, що біля Сулинського каналу на Дунаї близько 70 суден чекають на доступ до українських портів, щоб завантажити зерно. Причиною тривалих затримок стала нестача лоцманів та надання пріоритету іншим вантажам. За даними Reuters, зернові вантажі конкурують за доступ з вантажами вищого пріоритету, такими як паливо, що уповільнює експорт. Часті повітряні тривоги, які змушують зупиняти всі портові операції, посилюють затримки. Станом на 25 серпня понад 50 суден чекали на проходження через Сулинський канал, тоді як лише п'ять-сім суден на день рухалися до дунайських портів України.
