Неспроможність зменшити боргове навантаження України стане підтвердженням, що приватні інтереси мають занадто великий вплив на публічну політику.
Як повідомляє офіційний сайт Міністерства фінансів України, про це написав професор Гарвардського університету та колишній секретар Державного казначейства США Ларрі Саммерс в авторській колонці у виданні The Financial Times.
На його думку, "причини для скорочення боргу є не менш серйозні, ніж в будь-якому попередньому випадку, за яким я спостерігав за останню чверть століття". Те, як саме це питання буде вирішено, скаже багато про те, наскільки насправді міжнародна спільнота готова допомагати Україні та протидіяти російській агресії. Окрім того, якщо досягти зменшення боргу не вдасться, це підтвердить думку тих, хто вважає, що приватні фінансові інтереси непропорційно впливають на публічну політику, вважає Саммерс.
За його словами, моральні, геополітичні та економічні підстави для того, аби надати Україні значну підтримку, є переконливими. Міжнародний валютний фонд зробив (для допомоги Україні) стільки, скільки мав право, надавши кредит розширеного фінансування загальним обсягом понад 17,5 млрд. дол. США. Водночас, Європа та США могли б збільшити свою підтримку, Світовий банк також не використовує всіх можливостей. Тому економічна життєздатність України залежить від того, що відбуватиметься з її боргом.
Читайте такожМВФ у червні вирішить долю другого траншу для України
"Питання проводити відтермінування, або зменшення суми боргу, не нове. Коли країни потребують підтримки, завжди є підстави пропонувати, аби зобов’язання з обслуговування боргу було відтерміновано або частково відмінено. Зазвичай, - як нещодавно в країнах Європи, або країнах Азії під час фінансової кризи 1997 років, - такі пропозиції відхиляють. Аргументом є те, що за умови проведення певних змін, країна може виконати свої боргові зобов'язання, зберегти доступ до ринків та відновити зростання економіки. Окрім того, світ, у якому країни б волею-неволею заохочували на дефолт, аби бути спроможними виконати їх бюджетні зобов'язання, був би ворожим до ефективного руху капіталу", - пише Саммерс.
Як наголошує екс-голова держказначейства США, український борг ще недостатньо великий для того, аби його зменшення стало загрозою для світової фінансової системи. "Чому ж тоді не створити прецедент, що якщо ти під великі відсотки позичаєш країні, яка потім зазнає вторгнення, не варто очікувати, що тобі повністю повернуть твої кошти за рахунок платників податків по всьому світові?" - ставить Саммерс риторичне питання.
Він звертає увагу, що кредитори України - на чолі з інвестиційною компанією Franklin Templeton і за активної підтримки кількох менеджерів найбільших американських фондів, що "так соромляться своєї егоїстичної та неконструктивної позиції, що навіть уникають публічної ідентифікації, - грають у жорстоку гру та відмовляються від будь-якого списання". Зрозуміло, що з істотною групою таких «безбілетників» інші тримачі боргів, включаючи росіян, також не погодяться на списання, зазначає Саммерс.
"МВФ та національна влада мають вказати непокірним кредиторам на їх безвідповідальну поведінку. Якщо необхідно, Україна має бути готова об'явити дефолт та не виконувати свої зобов'язання, а міжнародна спільнота має чітко заявити, що вона продовжуватиме допомагати Київу. В такому контексті у кредиторів не буде іншого вибору, окрім як прийняти економічну реальність ситуації", - пише він.
На думку Саммерса, світ має забезпечити, аби обмежені ресурси, якими володіє Україна, були використані на відновлення української економіки, а не на повернення коштів тим, хто робив позики. "І ми можемо скористатися можливістю, аби продемонструвати, що світова фінансова система працюватиме на підтримку світової економіки, а не навпаки", - вважає він.
