Андрій Гмирін розповів, що впливатиме на економіку України у 2020 році

Доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін вважає занадто оптимістичним прогноз Кабміну щодо 3% падіння ВВП протягом першого кварталу 2021 року. На думку експерта, якщо в уряді не змінять підходи до прийняття рішень, українська економіка розвиватиметься за гіршим сценарієм.

З оцінками науковця можна ознайомитися у його новому блозі на інформаційному порталі Ліга

Андрій Гмирін аналізує тему запровадженого в січні локдауну та порівнює його з карантинними обмеженнями весни 2020 року. За словами науковця, нинішній режим заборон та обмежень дещо м’якший, але він створює нерівні умови роботи для підприємців. Непоправних збитків зазнає малий та середній бізнес.

Відео дня

Одноразову допомогу уряду в розмірі 8 тисяч гривень для тих підприємців, які постраждали від наслідків карантину, експерт вітає, але вважає непродуманим алгоритм виплат. Він говорить, що далеко не всі потребуючи грошової підтримки змогли її отримати, і наводить офіційну статистику - із запланованих 2 мільйонів підприємців Кабмін профінансував менш як 500 тисяч осіб.

Новий рік уряд зустрів з чималим багажем помилок у виробленні й реалізації економічної політики, зазначає Андрій Гмирін. Коротко їх можна охарактеризувати як несистемність і подекуди хаотичність у прийнятті надважливих рішень, брак стратегічного мислення, ігнорування експертної думки.

За словами аналітика, у 2021 році українська економіка зазнаватиме впливу низки факторів, ключові з яких:

  • Середньодобова кількість захворювань на COVID-19 (у разі зростання це може стати підставою для введення більш жорстких обмежень чи нового локдауну);
  • Початок загальної вакцинації (Україна пасе задніх як у розробці власної вакцини, так і в переговорах із державами-виробниками про придбання вже наявних вакцин);
  • Зміни чи статус-кво у фіскальній політиці держави (збереження пільг при сплаті податків, продовження мораторію на перевірки, відтермінування запровадження одіозних законів на кшталт закону про РРО);
  • Робота з МВФ, ЄБРР та іншими фінансовими інститутами (не забуваймо також і про найбільший в історії України запланований обсяг запозичень через ОВДП);
  • Кроки держави у застосуванні карантинних обмежень з огляду на баланс очікуваної економічної шкоди та досягнутого протиепідеміологічного ефекту;
  • Турбулентність у політичній сфері США, що може викликати значні коливання курсу долара, а отже й мати вплив на стосунки України з міжнародними фінансовими інститутами;
  • Завершення реформування багатостраждальної ДПІ/ДПС/Міндоходів/ДФС/ДПС, створення Бюро економічної безпеки та загальне зміцнення вертикалі влади;

Андрій Гмирін підсумовує: якщо в уряді не будуть гарячкувати й дослухатимуться до порад фахівців, Україна зможе протистояти усім викликам, які випадають на її долю.