Зараз світ, але насамперед Україна, перебувають в очікуванні можливого саміту президентів Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та Росії Володимира Путіна. Чи дійсно відбудеться така зустріч, кому і навіщо вона потрібна, та чи не є дражливим питання Будапешту, як обраного для цієї зустрічі міста, – про це УНІАН поговорив з Олександром Мережком, народним депутатом від "Слуги народу", головою Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Трамп та Путін домовилися про підготовку їхньої можливої зустрічі в Будапешті. У Росії на тлі цих новин навіть заговорили про врегулювання війни за секретними домовленостями. Коли може відбутися ця зустріч і якими можуть бути її результати для України?
У мене є сумніви, що така зустріч відбудеться. Я думаю, що зараз це 50 на 50. Проведення в Будапешті – це вже велика помилка, бо у всього світу і, тим паче, в України слово "Будапешт" асоціюється з Будапештським меморандумом. Чергова зустріч і "Будапешт" – це все одно, як Мюнхен, наприклад, асоціація виникає з Мюнхенською змовою 1938 року.
Тут може бути ще передвиборчий хід з боку Орбана. Він розуміє, що може програти вибори. Йому треба зробити якийсь жест, щоб створити ілюзію того, що нібито він сприяє миру і так далі. Це дуже цинічна політика.
Потім незрозуміло, звідки взагалі така ідея з'явилась, бо представниця президента Трампа, якщо не помиляюсь, сказала, що це ідея мами якогось журналіста, який ставив запитання. Тобто залишається загадкою, чия ж це була ідея. А ідея дуже невдала.
Є чітка засада, якої дотримувалася попередня Адміністрація, і дуже хотілося б, щоб і Трамп її дотримувався: нічого про Україну без України. Тобто, якщо ви проводите якийсь саміт і обговорюєте питання або, тим паче, ухвалюєте якісь рішення, пов'язані з Україною, то треба щонайменше запросити президента України. Бо вирішувати питання України за спиною України – це дуже нагадує Мюнхенську змову.
Важливо також запросити європейських лідерів. Вони мають право, вони допомагають не менше, ніж Сполучені Штати зараз. І це питання також європейської безпеки. Без їхньої участі проводити таку зустріч не можна.
Стосовно Будапешту – я не уявляю, як Путін буде летіти через повітряний простір, бо він воєнний злочинець і терорист. І його можна посадити, його літак, і заарештувати – всі підстави для цього є. Наприклад, є ордер на арешт Міжнародного суду.
Уявіть ситуацію, що літак Путіна летить через повітряний простір тієї країни, яка є членом Міжнародного кримінального суду і стороною Римського статуту. Вона повинна заарештувати його.
Чесно кажучи, я думаю, що Путін побоїться взагалі летіти до Угорщини, бо він параноїк, він боїться замахів і так далі. Він боїться летіти через повітряний простір європейських країн. Він боїться, бо незважаючи на всі проблеми, Угорщина залишається країною європейської демократії. Диктатор може прилетіти до тоталітарної країни, наприклад, до Китаю або до Північної Кореї, і не боятися. Він може прилетіти на військову базу США, бо він знає, що тут американці можуть дати гарантії безпеки. А прилетіти до Будапешту – сумніваюся, що він наважиться на це.
Крім того, все не так просто: спочатку треба, щоб зустрілися держсекретар Рубіо та Лавров. Думаю, що Трамп не хоче повторення такого фіаско, як це було на Алясці. І якщо у Трампа після цієї зустрічі Лаврова та Рубіо не буде впевненості в тому, що Путін дійсно готовий до серйозних перемовин, то він може скасувати такий саміт. Бо він не хоче ганьбитися вдруге. А те, що Путін не готовий і не буде ніколи, мабуть, готовий до серйозних перемовин, – це факт також.
Зеленський вже заявив, що Україна готова приєднатися до переговорів Трампа та Путіна у Будапешті, якщо надійде таке запрошення. Водночас він так само зауважив, що це не найкраще місце з історичних та політичних причин. То чи ризикований це для нас майданчик, адже угорці мають неоднозначне ставлення до України? Як це все виглядатиме?
Президент правильно каже, що готовий взяти участь. Це випливає з цього принципу – нічого про Україну без України. Це дуже правильна позиція. Тобто як це? Ви збираєтеся вирішувати нашу долю без нас? Причому на території держави, очільник якої відомий своєю прихильністю до Путіна. Як це виглядає? Це дуже погано виглядає. І всі це розуміють.
Тому президент правильно натякає на те, що треба зробити Трампу. Що якщо така зустріч має відбуватись, то вона має відбуватись, по–перше, за участі України. І дуже бажано – представників наших європейських союзників, мають бути хоча б Велика Британія, Німеччина, Франція. І, по–друге, місце проведення – також треба, щоб Україна мала вплив на вирішення цього дуже делікатного питання, де буде проводитися ця тристороння зустріч.
Також Зеленський зауважив, що Україна разом із союзниками наблизилася до можливого завершення війни з Росією. Передусім завдяки зусиллям Трампа. Зеленський зазначив, що це не означає, що війна точно закінчиться, але Трампу, сказав він, "вдалося багато на Близькому Сході, і на цій хвилі він хоче закінчити війну Росії проти України". Зокрема, враховуючи те, як Трамп любить виступати миротворцем і потужним лідером, як ви оцінюєте такі шанси зараз і коли тоді війна в Україні може завершитися, і чим?
Війна в Україні може завершитись лише тоді, коли Путіна не буде при владі. Поки він залишається при владі, то він не зацікавлений у закінченні війни. Він параноїдально зациклений на знищенні України. Це для нього найголовніше питання його політичного і, можливо, фізичного виживання. Він так це бачить, це його така думка.
Єдине, що може призупинити війну, – це шалений тиск на Путіна, коли у нього не буде іншого виходу. І тут дуже багато залежить від Америки. Але тут головне – політична воля, головне – бажання це зробити. Те, що Трамп обіцяв. Треба просто бути послідовним і виконувати свої обіцянки. Якщо ти обіцяв, сказав так: "Ось вам пропозиція: безумовне припинення вогню вздовж лінії фронту. І якщо хтось не погоджується, то тоді я застосовую рішучі санкції". Україна погодилася, Росія декілька разів не погодилася.
Де ж санкції, де зброя для України? Спершу з'являється це питання, Трамп починає говорити, що він надасть або можливо надасть "Томагавки" Україні. Ти ж публічно про це заявляєш на весь світ, – тоді треба це й виконувати якось. А потім він каже: "Нам самим треба". Це не послідовність, це не серйозно.
Трамп може це зробити, може наблизити мир, але просто треба проявляти послідовність і виконувати те, що він обіцяє.
Але в цілому його амбіційність може зіграти нам на руку?
Політик має бути амбітним, але також і скромним. Але він бачить себе як миротворця. Він у своїй передвиборчій промові казав, як він себе бачить: як peacemaker’а, миротворця. Тобто він стверджує, що він закінчив, скільки, вісім війн? Хоча, якщо розбиратись, то виникають певні питання, наскільки це точно.
Останнє – це дуже важкий, застарілий конфлікт на Близькому Сході. Він на сьогодні не має якогось вирішення. Трамп вважає, що йому вдалося вирішити. Але ми бачимо, що не все так гладко йде на Близькому Сході, що цей мир є дуже хитким. Ще не відомо, триватиме він чи ні, буде стабільним чи ні.
Але для нас важливо те, що раніше конфлікт на Близькому Сході відволікав увагу від України. І це використовувала Росія. Тому дійсно в наших інтересах, щоб там був мир і спокій. І це відкриває вікно можливостей для України, бо Трамп може зосередитись зараз на вирішенні питання російської агресії проти України. Тобто це сприяє нам.
Будемо сподіватись. Можливо, Трампу потрібно зробити або помилку, або розчаруватись знову в тому, що з Путіним можна якось домовитися. Можливо, його ідея з Будапештом – це такий останній шанс для Путіна.
Для президента Зеленського все було зрозуміло з самого початку, що Путін не та особа, з якою можна домовитися. Що вся попередня історія кричить про те, що з Путіним неможливо досягти якоїсь домовленості, що він буде цього дотримуватися.
Для Трампа це не очевидно. Можливо, йому треба самому декілька разів пересвідчитися в цьому. Перед тим, як він почне діяти. Тобто шанс якийсь або надія на те, що він врешті–решт стане на правильний бік історії, залишається.
Плюс ще я б не списував в цілому Америку: опитування людей – і виявляється, що більшість демократів, республіканців підтримують Україну. І якщо подивитися на Конгрес, – та сама картина. Це ж питання національної безпеки для Сполучених Штатів. Вони ж розуміють, що Путін веде війну проти Сполучених Штатів. Тому що він хоче разом з Китаєм зруйнувати існуючий світовий порядок, який базується на лідерстві США.
Україна – це просто один із елементів цієї війни проти Заходу в цілому і проти Сполучених Штатів. Це розуміють і демократи, і республіканці. Одним словом, ситуація не є такою негативною для нас.
Зараз треба, можливо, більшою мірою покладатися на європейців, бо вони відчувають цю небезпеку з боку Росії на собі. Так було в історії. Перша, Друга світова війна: вже вирувала війна в Європі, а Сполучені Штати до останнього намагалися дотримуватись нейтралітету. Але потім все одно були змушені під тиском обставин включатися і карати агресора.
Олександр Мережко - голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Протягом 2020-2022 років був віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи. У січні 2023 року брав участь у виборах президента ПАРЄ.
Є автором численних статей на тему агресії Росії проти України, досліджує її з точки зору міжнародного права. Обґрунтовує право кримськотатарського народу на самовизначення як корінного в рамках України.
