ПрАТ «МЗ "ВІСТЕК" забезпечує місто, на території якого проводилась АТО, 500 робочими місцями. Завод є найбільшим виробником спеціальних високоміцних каліброваних ланцюгів, призначених для застосування в машинах і устаткуванні гірничої, цементної промисловості, для конвеєрного транспорту та ін.
Адміністрація Заводу звертається до керівництва країни, особисто до Президента, з проханням зупинити втручання СБУ в господарську діяльність підприємства, не дозволити працівникам СБУ знищити трудовий колектив Заводу, який є значущим платником податків в зоні АТО, та скерувати дії СБУ на виконання її прямої функції - захист національних інтересів країни, а не завдання шкоди економіці країни.
ПрАТ «МЗ "ВІСТЕК" за останні три роки зіштовхнувся зі значними фінансовими збитками, що були обумовлені проведенням на сході України АТО, введенням заборони постачання своєї продукції на тимчасово окуповані території , та , як наслідок, зменшенням об’ємів виробництва та доходів більше ніж у 3 рази.
Ситуація на ПрАТ «МЗ "ВІСТЕК" останнім часом дійсно напружена - існує заборгованість по заробітній платі за кілька місяців, підприємство працює неповний робочий тиждень. 25 червня на заводі відбулися збори, організовані за ініціативою профспілкового комітету, трудового колективу і керівництва заводу. Директор підприємства пояснив, які події призвели до такого стану і запевнив людей, що він робить все від нього залежне, щоб якомога швидше вийти зі складної ситуації що склалася.
24 червня на підприємстві почали погашати заборгованість із зарплати, складено графік повного погашення заборгованості до 24 липня. Це влаштувало і працівників, і профком, і керівництво. Йде інтенсивний пошук замовлень для завантаження виробництва.
Але ... через 2 дні після досягнення домовленостей втрутилася СБУ з обшуками, та зупинила роботу заводу за незаконними підставами, що різко загострило і так складну ситуацію. Що конкретно шукають? Які служби піддаються жорсткому пресингу? З якою метою проводяться ці заходи? Відповідей поки що у нас немає. Є припущення. З урахуванням того, що відбувається, навіть не знаючи подробиць, можна стверджувати, що від подібних дій силовиків навряд чи буде реальна користь заводу. Волею-неволею напрошується питання: а чи не замовний цей «наїзд»?
