Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що кандидат у президенти, який посяде третє місце, може не визнати результати голосування у першому турі і оскаржувати їх.
Таку думку він висловив під час експертного обговорення в УНІАН на тему: «Напередодні президентських виборів: концентрація чорних політичних технологій і демократична протидія їм».
«Всі опитування показують лідерство Зеленського... А ось далі - найскладніше: за одними опитуваннями на другому місці Тимошенко, Порошенко - на третьому, за іншими Порошенко - на другому, Тимошенко - на третьому. Часто у Тимошенко і Порошенко рейтинги приблизно однакові», - зазначив Фесенко.
Він вважає, що розбіжності у тому, хто на другому, а хто на третьому місці, є «дуже показовими» і викликає у багатьох здивування і недовіру, чи немає тут «підігрування одному з кандидатів».
«У чому тут небезпека і певний ризик? Уявімо ситуацію, результати першого туру: Юлія Володимирівна на третьому місці, Петро Олексійович - на другому, але розрив між ними – менш як один відсоток. Або навпаки... Той, хто третій, не визнає результати голосування, оскаржуватиме», - сказав Фесенко.
Він додав, що далі виникає питання, якою буде реакція на це громадськості і вулиці, до наскільки «серйозної політичної кризи» це призведе, або ж все обмежиться «розбірками» у судах і Центральній виборчій комісії. «Але цей потенційний ризик, виходячи з останніх рейтингів, - він існує», - вважає політолог.
На його думку, одна з головних інтриг голосування 31 березня «полягає в тому, що переможе: підкуп найбідніших виборців, «сітки» з підкупу або соціальне невдоволення, яке реально існує».
«Якщо переможе підкуп, то тоді на другому місці може бути Порошенко. Якщо переможе соціальне невдоволення, яке буде акумульовано Тимошенко та її командою, то тоді на другому місці буде вона... І від цього залежатиме й те, чи виникне кризова ситуація, оспорювання результатів виборів вже відразу після першого туру», - сказав Фесенко.
Він також зазначив, що, всупереч очікуванням, наразі не було «викиду якогось убивчого компромату». «Були очікування, що обміняються ударами нижче поясу, з'явиться якийсь новий скандал, відповісти на який буде вже пізно. Але, власне, ще не вечір: сьогодні, завтра можна це зробити. Але, звичайно, вже не буде часу на розкрутку такого скандалу», - сказав політолог.
Так, на його думку, або «немає якогось дуже сильного компромату - все, що можна, вже витягли із загашників і резервів», або ж «наші західні товариші попередили всіх основних кандидатів, що «не перестарайтеся, нам головне, що вибори пройшли спокійно, нормально, легітимно, тому не треба додавати бруду і в без того складну, суперечливу і не дуже чисту кампанію».
У свою чергу, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко зазначив, що бачить два варіанти розвитку подій. «Є позитивний варіант, коли у другий тур потрапляють новачки, і не потрапляє президент Порошенко, і він урочисто вітає великим букетом троянд Тимошенко і Зеленського», - сказав він.
Говорячи про негативний, за його словами, варіант розвитку подій, Небоженко висловив думку, що це - «коли Порошенко за рахунок адміністративного ресурсу, за рахунок маніпулювання, за рахунок фальсифікацій, за рахунок підкупу, за рахунок «сітки», а найголовніше - за рахунок «легковажного» Зеленського збере ці голоси».
Читайте такожСоціологи показали останні президентські рейтинги перед виборами: хто лідирує
«Голоси у Зеленського - це резервуар для фальсифікацій для Порошенка. Більше йому десь взяти не можна. Ні Тимошенко жодного голосу не віддасть, ні хтось інший. А тільки у Зеленського», - сказав Небоженко.
Так, резюмував він, «позитивним» сценарієм, на його думку, є варіант другого туру виборів без Порошенка, а з Зеленським і Тимошенко. «І негативний - коли два важковаговика залишаться - Порошенко і Тимошенко. І це буде дуже важко. У всіх відношеннях», - зазначив Небоженко.
Водночас, політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов висловив думку, що особливістю цієї кампанії є те, що це «єдина кампанія за 20 років, де у влади є шанси перемогти». «Останнього разу це було в 1999 році, коли, в тому числі, за допомогою державної машини, адміністративного ресурсу, політичних технологій перемогу отримав діючий тоді президент Леонід Кучма», - сказав він.
Карасьов додав, що в подальшому на виборах перемагала опозиція, що говорить про те, що вона була сильнішою, і що «влада і адміністративний ресурс не спрацьовували». «У цих виборах адміністративний ресурс плюс підкуп, плюс технології можуть спрацювати», - вважає політолог і зазначає, що таким чином влада має шанси пройти у другий тур.
Політолог, керівник Платформи соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій «Єдиний Координаційний Центр» Олег Саакян підсумував, що чим би не закінчилися президентські вибори, далі будуть ще парламентські. «Багато в чому вся та артилерія, яка була заряджена політичним протистоянням, вона не відстрілялася виключно на президентських виборах. Вона буде збережена для парламентських», - сказав він.
Говорячи про тему компромату, Саакян висловив думку, що багато суб'єктів очікують завершення президентської кампанії для того, щоб потім почати свою більш активну діяльність.
