Турне. 28 вересня. УНІАН. В бельгійському Турне пройшов Європейський фестиваль культури Середньовіччя – “Євро-Середньовіччя”.
Як передає власний кореспондент УНІАН, цей фестиваль вже всьоме проходить в невеличкому бельгійському містечку, що знаходиться у 80-ти кілометрах від столиці – Брюсселя.
Цьогорічний фестиваль був присвячений часам раннього Середньовіччя і, водночас, найбільшого розквіту Турне, який стався в ХІІ-XIV століттях. Для участі в дводенному святково-театральному дійстві прибули десятки колективів та асоціацій з Бельгії, Франції та Італії. Вони знайомили всіх бажаючих з мистецтвом Середньовіччя, культурою, традиціями, демонстрували майстерність в дресурі диких птахів та вмінні володіти зброєю чи просто потішали публіку.
Сам фестиваль проходить в рамках транскордонної програми EURAPHIS ІІІ, яка покликана підтримувати пам’ять про історичну спадщину 13-ти міст Бельгії та Франції, і частково фінансується за рахунок фондів ЄС.
На завершення цьогорічного фестивалю його учасники пройшли ходою центральними вулицями Турне.
|
Оркестри в Середні віки іноді складалися і з двох осіб... |
|
Але і цього, виявляється, цілком достатньо для акомпанементу танцівниці |
|
А ось і відомий нам всім “струмочок”... тільки в більш спрощеному вигляді |
|
Стомлені кумоньки сіли перепочити на лавці біля собору Турне |
|
Приблизно з такими саме виразами облич предки сучасних європейців кидалися на ворогів |
|
А ці кремезні коні виконували в два святкових дні роль громадського транспорту. Правда... катали лише по колу, але ж скільки вражень! |
| Ось такі страшні істоти лякали дітлахів в Середні віки... сучасна ж малеча радісно з ними фотографується |
|
Для маленьких майбутніх лицарів на центральній площі влаштували школу. І хоча вони поки без латів, але меч тримають вже справжній |
|
Цьому ж лицарю меч ще трохи заважкий, тому поки все у нього – і меч, і щит – дерев’яні, та й лати не справжні. Але ж... дайте строк... |
|
Дресирувальники птахів забавлялися тим, що надягали спеціальну захисну рукавичку молодим красивим дівчатам, вкладали в руку шматочок м’яса... і змушували тримати на руці справжнього грифа |
|
Приїхав на фестиваль і справжній скульптор. І нічого, що матеріал, з якого він робить своє творіння – звичайна деревина, зате з якою майстерністю створюється нова фігура! |
|
Звичайно ж на такому фестивалі не обійтися без ринку, де можна придбати всяку всячину... |
|
Лавка алхіміка та шкіряника опинилися на цьому ринку поруч... от вони й проводять час в очікуванні покупців у розмовах. Хто зна, може саме майстер шкіряної справи підкаже, де шукати філософський камінь? |
|
Майже справжня принцеса чекає на свого нареченого... |
|
Притомившись за день учасники фестивалю присіли перекусити... |
|
А кухар якраз завершував з “гарячим” |
|
Італійські менестрелі полонили серця бельгійців |
|
Фестиваль завершився урочистою ходою. Попереду, як і має бути, прапороносці |
|
Промаршувала містом і колона лицарів...Щоправда не в повному бойовому спорядженні |
|
Проліз до урочистої колони і цей чоловік-кентавр... При цьому його кінська половина постійно залицялася до глядачів |
|
Був на святі і свій маленький принц з королевною та свитою |
|
Перші циркачі теж з’явилися у Середні віки... |
|
“Приборкувачі вогню” проробляли свої “фокуси” навіть в такому - досить незручному – лежачому положенні |
|
Але найголовніше – сумувати на святі не довелося нікому: ні гостям, ні самим учасникам. А відтак, і свято вийшло на славу. |
Фото Сергія Воропаєва.