Група лікарів з університетського госпіталю міста Орхус (Aarhus University Hospital) під керівництвом Пітера Йепсена (Peter Jepsen) провела дослідження залежності ризику цирозу печінки від різних соціальних чинників. Річ у тому, що низький соціально-економічний статус людини вважається одним з чинників ризику по даній хворобі. Проте для вже хворих важливим стає прогноз виживаності. Ось цей показник учені і співвідносили з сімейним і соціальним станом пацієнтів.
За даними дослідження, прогноз виживаності виявляється гіршим для розведених хворих (34% в даному дослідженні), а також для пацієнтів, які ніколи не були в шлюбі (40%). Шанси одружених людей з цирозом прожити довше виявляються порівняно високими - 48%. В той же час оцінювалася і залежність виживаності від соціально-економічного рівня життя хворого. Протягом п`яти років з моменту постановки діагнозу жити залишаються до 38% хворих, що заробляють менше середнього рівня зарплат по країні. Ті ж, хто одержує середні і вищі середніх зарплати, і виживають частіше - 46%.
