В Україні близько 257 тисяч людей живуть з вірусом імунодефіциту (ВІЛ), але кожен третій з них не здогадується про свій ВІЛ-статус.
Про це повідомляють у Центрі громадського здоров’я МОЗ України у Всесвітній день боротьби зі СНІДом. У ЦГЗ зазначили, що світ відстає від виконання спільних зобов'язань щодо викорінення СНІДу до 2030 року через надмірне навантаження на системи охорони здоров'я та їх ослаблення пандемією COVID-19.
Читайте такожВІЛ і СНІД: коли з'явилася інфекція, як можна і не можна заразитися, історії людей, що живуть з неюПопри це Україна досягла певних успіхів у боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІД, зокрема, про ознаки стабілізації епідемічного процесу в Україні зазначає у своєму звіті Європейське регіональне бюро ВООЗ.
"Якщо у 2000 році інфікувались ВІЛ 30 тисяч людей, то минулого року їх кількість була же втричі меншою (9 тисяч). Ще десять років тому через СНІД ми втрачали до 14 тисяч людей на рік. Але СНІД, як вирок, почав відступати. Минулого року кількість померлих була в рази меншою — близько 3 тисяч", - повідомляють у Центрі.
Завдяки програмному підходу до надання послуг вагітним жінкам та народжених ними дітей ризик інфікування дітей на ВІЛ в Україні вдалося звести до мінімуму. Так, за даними МОЗ, за останні 10 років від ВІЛ-інфекції вдалося вберегти понад 12 тисяч дітей.
Читайте такожУ Британії схвалили нове лікування ВІЛ: терапія лише 6 разів на рік"Ми маємо досягти амбітної цілі: 90% людей, які живуть з ВІЛ, мають знати свій статус і, відповідно, розпочати лікування. Передусім це стосується ключових груп населення, які часто зазнають стигматизації чи дискримінації з боку суспільства через особливості поведінки чи ВІЛ-статусу", - зазначають у ЦГЗ.
За 10 років кількість людей, які отримують антиретровірусну терапію (АРТ), зросла з 20 до 130 тисяч.
Читайте такожВ Японії науковці успішно випробували вакцину від ВІЛ на макаках"Це більше половини від людей, хто знає свій ВІЛ-статус, при чому більшість з них досягли невизначального рівня вірусного навантаження. Саме громадські організації зробили вагомий внесок у подоланні епідемії СНІДу і допомогли забезпечити безперервність надання послуг з лікування ВІЛ під час пандемії COVID-19", - розповіли в Центрі.
ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції) ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.
Читайте такожБільшість інфікуються вірусом папіломи людини після початку статевого життя - МОЗНа сьогодні ВІЛ-інфекція поширена по країнам усіх континентів і її поширення в світі носить назву пандемії ВІЛ/СНІДу.
Для надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію створена мережа спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів – центрів профілактики і боротьби зі СНІДом, які здійснюють диспансерний нагляд за ВІЛ-інфікованими і хворими на ВІЛ-інфекцію та СНІД, діагностують стадію хвороби, визначають тактику лікування.
Головним важелем у попередженні поширення ВІЛ-інфекції в країні є дотримання здорового способу життя, відмова від ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки, насамперед вживання наркотиків, обов’язкове використання при статевих контактах засобів індивідуального захисту – презервативів.
