Про це йдеться у висновку Венеціанської комісії щодо закону про люстрацію, прийнятому сьогодні у Страсбурзі, який є у розпорядженні УНІАН.
У комісії зазначили, що представники української влади погодилися, що закон про люстрацію потребує покращення для того, щоб відповідати міжнародним стандартам, і саме тому українська сторона звернулася до Венеціанської комісії за допомогою. В лютому-травні 2005 року відбувся широкий обмін думками між представниками української влади та експертами Венеціанської комісії. Зокрема, експерти комісії відзначили, що діалог був конструктивним та допоміг прояснити певні спірні моменти.
“В квітні 2015 року Венеціанська комісія отримала від української влади низку проектів щодо внесення поправок до закону “Про очищення влади” та інших відповідних законів, зокрема, до виборчого законодавства, які на даний момент розглядаються у парламенті. Венеціанська комісія вітає деякі покращення, запропоновані до проекту закону, як от створення Центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом та внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб (щодо яких застосовуються положення закону про люстрацію). Проте закон, якщо до нього будуть внесені запропоновані поправки, все ще матиме певні недоліки”, - йдеться у висновку комісії.
Венеціанська комісія звернула увагу, що закон про люстрацію переслідує дві цілі, а саме: забезпечити захист суспільства від тих осіб, які внаслідок своїх дій у минулому, можуть становити загрозу новоствореному демократичному режиму; а також очищення органів державного управління від тих осіб, які мають відношення до масштабної корупції. “Термін люстрація в своєму традиційному значенні охоплює тільки перший процес”, - наголосили у Венеціанській комісії, пояснивши, що здійснення люстрації та боротьба з корупцією навряд чи можуть бути досягнуті за допомогою одних і тих же засобів. Українська влада повинна або положення про боротьбу з корупцією виключити з закону про люстрацію, віднісши таким чином до інших законів, або змінити ці положення по відношенню до осіб, які підпадають під люстрацію.
Експерти комісії також зазначили, що українська влада повинна самостійно визначати, чи всі посади, які перелічені у статті 3 (п. 1 та п. 2) (список посад різного рівня, які підпадають під закон про люстрацію) відігравали провідну роль у зловживанні владою за часів режиму Віктора Януковича у 2010-2014 роках або під час подій на Майдані. Водночас необхідно чітко вказати, за яких обставин певна група осіб чи організація вчинила серйозне порушення прав людини, і що її представник, співробітник чи посередник дійсно обіймав певну державну посаду.
Процес люстрації повинен запроваджуватися у централізований спосіб. За твердженнями комісії, якщо процес децентралізованої процедури зберігатиметься (коли кожен окремий відомчий орган перевіряє осіб на відповідність до закону про люстрацію), тоді повноваження Центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом повинні бути посиленими або уточненими.
Окрім того, Венеціанська комісія звернула увагу, що люстрація не повинна заміняти процес проведення структурних реформ, покликаних зміцнити верховенство права та боротися з корупцією.
За процесом спостереження щодо здійснення люстрації, на думку експертів Венеціанської комісії, повинен відповідати окремий виконавчий орган. Експерти вважають, що Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який планується створити, повинен у цьому процесі замінити Міністерство юстиції. Також у цей процес треба більш активніше залучити представників громадянського суспільства, чого на даний момент не зроблено.
