Як повідомляє Лєнта.руз посиланням на Agence France-Presse, захід проходив у місті Сіді-Бузід, яке називають "колискою революції". Саме там 17 грудня 2010 року скоїв самоспалення 26-річний Мохаммеда Буазіз, започаткувавши тим самим повстання, у ході якого був повалений Президент Зін ель-Абідін Бен Алі. За подіями в Тунісі виникла низка протестів в арабських країнах, що одержали назву "Арабської весни".
17 грудня 2012 року М.Марзукі звернувся до п'яти тисяч учасників мітингу з промовою, в якій пообіцяв упродовж півроку поліпшити економічну ситуацію в Сіді-Бузіді. Його мав замінити на трибуні спікер парламенту Мустаф бен Джафар (Mustapha Ben Jaafar), коли присутні стали кидати в них камені. При цьому вони викрикували гасла, серед яких була вимога відставки нинішньої влади.
Охорона швидко евакуювала Президента і спікера парламенту в безпечне місце. Чи постраждали глава держави і спікер, не повідомляється.
У Тунісі періодично відбуваються акції протесту. Жителі країни незадоволені тим, що нова влада так і не змогла поліпшити економічний стан у бідних регіонах держави. Високий рівень безробіття і низький рівень життя були ключовими чинниками, які призвели до революції в Тунісі.
Правозахисник, письменник і лікар М.Марзукі був обраний Президентом Тунісу 12 грудня 2011 року. М.Марзукі обрали депутати Національних засновницьких зборів - тимчасового органу, до завдань якого входить робота над новою конституцією, обрання президента і уряду.
М.Марзукі був одним із провідних діячів опозиції під час правління Зіна ель-Абедіна Бен Алі. Наприкінці жовтня 2012 року Президент Тунісу опинився в списку 100 "мислителів року" за версією журналу Foreign Policy. Він зайняв другий рядок з формулюванням "за підтримку життєздатності ідеї "арабської революції".
