Заяву 148 депутатів ВР з закликом визнати Волинську трагедію «геноцидом» поляків можна прирівняти до національної зради – Кравчук
Київ. 12 липня. УНІАН. Як повідомили УНІАН у прес-службі Ініціативної групи “Першого грудня”, про це Кравчук сказав, коментуючи рішення польського Сейму, який відмовився назвати Волинську трагедію «геноцидом», проте ухвалив резолюцію з формулюванням «етнічна чистка з ознаками геноциду». Аналогічне рішення раніше ухвалив Сенат Польщі.
«Надмірна політизація питання польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни, яку ми спостерігаємо цього року, не принесла жодної користі у наближенні нас до важкої правди про минуле, — сказав Кравчук. — Більше того, заяви радикальних політиків з обох боків завдали серйозної шкоди багатолітнім напрацюванням, спрямованим на зближення наших народів. Із польського боку звучать безвідповідальні заяви про «геноцид поляків на Волині», які не відповідають ані історичним фактам, ані юридичним визначенням цього явища. Польські політики говорять лише про польські жертви, нехтуючи пам’яттю загиблих українців. Їхня риторика свідчить не про прагнення порозуміння з українцями, а про бажання повної капітуляції іншої сторони».
На цю тему: Автор заяви про "злочини" ОУН-УПА в Польщі не розуміє, в чому проблема
За його словами, «з боку громадськості в Польщі забракло тверезих голосів, які спробували б зупинити радикалізацію цієї теми, остудити гарячі голови радикальних політиків». Він зауважив, що «українська ініціатива порозуміння, висунута Громадським комітетом примирення, не знайшла відгуку у наших сусідів, тому вкрай важливий діалог на громадянському рівні не відбувся».
Обурення у Кравчука викликала поведінка деяких українських парламентарів:
«Заява 148 з них із закликом до польського Сейму визнати події на Волині геноцидом – безпрецедентний у світовій історії випадок, коли політики просять законодавчий орган іншої держави звинуватити у найважчому із злочинів представників свого народу». «Це антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради. Ці 148 депутатів (більшість з яких ігнорує одну з найбільших трагедій в минулому України – Голодомор, що був злочином геноциду проти мільйонів українців) розтоптали нашу історію. Їхній безвідповідальний крок додатково радикалізував ситуацію в Польщі, додаючи аргументів тамтешнім антиукраїнським політикам. У результаті утворився дуже неприродний союз між польськими націоналістичними та прорадянськими, а то й відверто сталіністськими політиками в Україні. Їх єднає лише ненависть до України, а така платформа не може бути основою для тривалої і плідної співпраці», - наголосив Кравчук.
На цю тему: Тягнибок назвав негідниками 148 депутатів
Він додав, що «історія знає багато прикладів, коли тимчасово брали гору радикали, але врешті-решт завжди перемагав голос розуму». «Так буде в українсько-польських дискусіях щодо важкого минулого. Напруження політичних пристрастей врешті спаде, і здатність спокійно аналізувати знову повернеться до більшості учасників суперечок. Саме тоді можна буде належно оцінити деструктивну роль окремих радикалів, які завадили зближенню наших народів, і не дозволити їм повторити цього в майбутньому. Врешті можна буде повернутися до спокійного вивчення минулої трагедії», - вважає Кравчук.
Перший президент зазначив, що Громадський комітет буде всіляко сприяти тому, аби продовжилися історичні дослідження цієї теми, що спиратимуться передусім на документи того часу. «Адже порозуміння неможливе без розуміння того, що саме сталося в ті страшні 1940-і роки, а його поки що бракує як в польському, так і в українському суспільствах. Незважаючи на труднощі, ми й далі прагнутимемо наблизитися до правди. Ми розуміємо, що це наближення буде довгим шляхом, і ми готові до нього», — наголосив Кравчук.
До складу Громадського комітету «Примирення між народами» входять: Перший Президент Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Високопреосвященніший Симеон, митрополит Вінницький і Барський УПЦ, Емеритований Верховний Архиєпископ УГКЦ кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.
У червні делегація Громадського комітету відвідала Варшаву, щоб донести до політичних очільників та громади дружньої Польщі стурбованість у зв’язку з розглядом у Сенаті тоді ще проекту заяви з оцінкою волинських подій.
На цю тему: Сейм Польщі проголосував за «м’яке» формулювання щодо Волинської трагедії
Як повідомляв УНІАН, 12 липня Сейм Польщі більшістю голосів ухвалив заяву до 70-ої річниці Волинської трагедії, в якій назвав ті події "етнічною чисткою з ознаками геноциду".
Водночас більшість депутатів відмовилась підтримати поправку про визнання Волинської трагедії "геноцидом" та встановити 11 липня Днем пам'яті мучеництва кресовян.
Минулого тижня майже 150 з 450 депутатів Верховної Ради України підписалися під листом до депутатів польського Сейму, в якому закликали визнати Волинську трагедію "геноцидом" польського народу.
