Розслідування Міжнародного кримінального суду щодо подій в Криму і на Донбасі може виявитися не таким швидким / фото УНІАН

11 грудня 2020 року прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі оголосив рішення щодо попередньої оцінки подій в Україні з 2014 року. Було вирішено, що "існують обґрунтовані підстави вважати, що широкий перелік вчинків, які становлять собою воєнні злочини і злочини проти людства, а також відповідають юрисдикції суду, були скоєні в контексті ситуації в Україні".

Міжнародний кримінальний суд (МКС) визначив три широкі категорії злочинів: ті, які були скоєні в ході збройного протистояння, які були скоєні під час утримання під вартою і злочини, скоєні в Криму. В ході розслідування інші злочини теж можуть поповнити цей список. Про це в статті для Atlantic Council пишуть керуючий партнер Global Rights Compliance Вейн Джордаш і старший юридичний консультант фірми Анна Микитенко.

Читайте також"Визнання злочинів РФ в Україні": Стефанішина пояснила рішення Гаазького судуПеред запуском повноцінного розслідування прокурор повинен отримати дозвіл від досудової палати МКС. Це необхідно, коли попередня оцінка була ініційована на основі заяви країни, яка не ратифікувала Римський статут. Україна належить до таких країн. Мине щонайменше кілька місяців, перш ніж досудова палата розгляне запит прокурора і винесе рішення. Наприклад, запит на розслідування злочинів проти народу рохінджа в М'янмі був задоволений через чотири місяці після подання. У випадку Афганістана досудовій палаті знадобилося 16 місяців на розгляд запиту на розслідування і відхилення його. Ще через рік апеляційна палата змінила це рішення на позитивне.

Відео дня

Якщо досудова палата дійде висновку, що існують вагомі підстави продовжити розслідування, а справа підпадає під юрисдикцію МКС, вона передасть своє рішення прокурору, а також всім жертвам, які  мають представництво в палаті. За нинішніх умов це найбільш вірогідний сценарій подальших подій. Немає очевидних фактичних чи юридичних причин, чому все це не повинно статися у випадку України.

У всякому разі, якщо досудова палата вирішить, що прокурор не обґрунтував потребу почати повне розслідування, прокурор зможе подавати в палату нові заявки на основі нових доказів чи інформації, виявлених пізніше. Іншими словами, мало ймовірно, що палата не погодиться з прокурором. А останній, швидше за все, буде робити нові спроби почати розслідування.

Читайте також"Україна не буде пасивною": Кулеба розповів про кроки щодо деокупації ДонбасуРобота слідчого підрозділу в прокуратурі Міжнародного кримінального суду - це, власне, вести розслідування. Як запуск процесу буде авторизований, тоді слідчі допитають жертв і свідків у відповідній країні. Вони можуть вимагати й отримувати потрібні докази від України чи інших країн чи суб'єктів. Якщо прокурор МКС захоче провести розслідування в Україні, йому потрібен буде дозвіл українського уряду. Загалом, Київ зобов'язаний надати такий дозвіл, відповідно до частини 9 Римського статуту. Якщо ж прокурор МКС захоче провести слідчі дії на українській території без згоди Києва, йому доведеться спитати дозволу в досудової палати.

Статут зобов'язує прокурора розслідувати кожен аспект злочину включно з усіма фактами й доказами, які його стосуються. Це потрібно для оцінки наявності кримінальної відповідальності, яка відповідає юрисдикції Статуту. Крім того, він чітко вказує на те, що мета розслідування - встановити правду, а не довести чиюсь вину. Тож прокурору, згідно з Римським статутом, потрібно розслідувати не лише обвинувачувані докази й інформацію, а й дані, які можуть виправдати обвинуваченого. Це потрібно для встановлення повної картинки подій. У питанні України, прокурор вже дав зрозуміти, що в разі схвалення розслідування, воно буде стосуватися всіх сторін конфлікту. Тому що "компетентні органи в Україні чи Російській Федерації або неактивні стосовно категорій осіб і поведінки, визначених прокуратурою, або тому що національна судова система недоступна на території під контролем іншої сторони, тим самим унеможливлюючи доступ до обвинуваченого чи необхідних доказів й свідчень".

Читайте такожКулеба: 2021-й стане роком запуску Кримської платформиВ цьому немає нічого дивного. З 2014 року уряд України пішов на певні кроки, щоб переслідувати правопорушення, скоєні в Криму і на Донбасі як звичайні або навіть міжнародні злочини. Але низка розглянутих справ лишаються дрібними і неадекватними у порівнянні з зафіксованими тяжкими порушеннями прав людини і міжнародного гуманітарного права.

Останнім часом кількість зареєстрованих розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України ("Порушення законів та звичаїв війни", - ред.) помітно зросла. Це свідчить про позитивні зміни в підході до пов’язаних з конфліктом справах. А також про бажання уряду України виконувати свої міжнародні зобов'язання з переслідування серйозних порушень міжнародного закону. В жовтні 2019 року в Генеральній прокуратурі був створений відділ нагляду за кримінальними провадженнями, які стосуються злочинів, скоєних під час збройного конфлікту. І це, швидше за все, позитивно позначиться на розслідуваннях і переслідуванні порушень міжнародного гуманітарного права як воєнних злочинів.

Однак, нинішні позитивні зрушення здебільшого стосуються розслідувань дій сепаратистів чи Росії. Водночас, Україна не хоче розслідувати злочини, скоєні її власними Збройними силами, колишніми добровольчими батальйонами чи СБУ. Однак, варто зауважити, що відмова розслідувати звинувачення, що українські сили причетні до свавільних арештів, таємного утримання під вартою, тортур і поганого поводження з цивільними чи комбатантами, не захистить нікого від кримінальної відповідальності. Це може закінчитися навіть присудженням довших вироків. Оскільки МКС допускає ув'язнення до 30 років чи й навіть довічне ув'язнення за скоєння воєнних злочинів чи злочинів проти людства. В цей же час, Кримінальний кодекс України передбачає лише 12 років ув'язнення за воєнні злочини, не пов'язані з убивством.

Читайте також"Майже 7 років все документувалося": у Зеленського прокоментували рішення в Гаазі щодо злочинів РФ в УкраїніТривалість розслідування МКС може бути різним і залежить від складності справи. Зазвичай минає кілька років, перш ніж підозрюваних ідентифікують, арештують і притягнуть до суду. Наприклад, розслідування у справі про події в Центрально-Африканській Республіці було запущене в 2007 році. Ордер на арешт головного підозрюваного Жан-П'єра Бемба Гомбо був виданий в 2008-му. Звинувачення були підтверджені в 2009-му, а суд почався в 2010-му (Бемба був зрештою виправданий).

Розслідування у справі Грузії почалося в 2015-му році. Воно триває досі, а жодних підозрюваних не ідентифіковано. Грузинський приклад є показовим для України. Тому що слідчі МКС просто не будуть мати доступу до територій, які Київ не контролює. Провадження МКС рухаються водночас з іншими провадженнями, які ведуть інші міжнародні суди включно з Міжнародним судом ООН, Європейським судом з прав людини і Постійною палатою третейського суду.

Україна і її союзники повинні зробити свій внесок і підтримати кожне з цих зусиль зі встановлення правди про конфлікт, а також про відповідні порушення міжнародного закону. Це витікає з українського зобов'язання розслідуваний порушення Міжнародного гуманітарного права включно з воєнними злочинами, скоєними українцями, Збройними силами або на українській території. В разі потреби, вона повинна переслідувати підозрюваних, як це передбачено Женевською конвенцією й міжнародного гуманітарного права.

Один з таких внесків це проект Global Rights Compliance під назвою "Міжнародний закон і визначення втручання Росії в Криму і на Донбасі". В його рамках розглядаються питання російського контролю над Кримом і підтримки недержавних збройних формувань на Донбасі з точки зору фундаментального міжнародного гуманітарного права. Наприклад, чи російська підтримка таких бойових груп означає фактичну окупацію?

Читайте також"Нові підходи і форми впливу на РФ": Кравчук пояснив, що включатиме "план Б" щодо ДонбасуВідповіді на такі питання допоможуть Україні виконати її міжнародні зобов'язання розслідувати й переслідувати серйозні порушення міжнародного гуманітарного права. Вони також дозволять країні провести чесний й комплексний план перехідного правосуддя, який точно встановить правду й вирішить численні виклики довготривалого миру, примирення, поваги до верховенства закону і відшкодування за заподіяну шкоду. Звіт, складений за підсумками проекту, може бути поданий міжнародні й національні судові органи включно з МКС. Також його можна буде використати як інструмент на міжнародному рівні на підтримку продовження санкцій проти Росії й для захисту прав людини тих, хто живе під окупацією.

Рішення в Гаазі щодо розслідування воєнних злочинів РФ в Україні