Підпишіться на нас в Google
Звільнення міністра оборони України Михайла Федорова поклало початок трансформації Збройних сил, замінивши стару гвардію новим поколінням керівників.
Як пише Associated Press, рішення президента України Володимира Зеленського звільнити Федорова викликало багатоденні протести, які швидко перекинулися на головнокомандувача Олександра Сирського. Зеленський швидко вжив заходів для стримування політичних наслідків. Він звільнив Сирського та замінив його Михайлом Драпатим, чия репутація сформувалася в роки після першого вторгнення Росії у 2014 році.
"Призначення Драпатого ознаменувало різкий розрив поколінь і філософських поглядів із Сирським, який сформувався під впливом радянської військової традиції", – пише видання.
Нове призначення зміцнило моральний дух в армії
Значна частина суспільного невдоволення була спрямована на Сирського, який став символом глибокого розчарування, що накопичилося в армії після вторгнення Росії. При цьому призначення Драпатого допомогло розвіяти деякі з цих побоювань, зазначає AP:
"Користуючись широкою повагою серед військовослужбовців та офіцерів, він представляє молоде покоління командирів, чия репутація була зароблена на полі бою, а не успадкована через радянську військову систему".
При цьому розрив між Федоровим і Сирським один західний представник оборонного відомства описав як "різні планети".
Федоров відстоював підхід до ведення війни, заснований на даних і технологіях, що суперечило більш традиційній доктрині сухопутних військ Сирського. На думку аналітиків, Драпатий міг би стати мостом між двома таборами. Стриманий, але такий, що користується великою повагою, він заслужив довіру командирів на передовій, підтримавши при цьому багато реформ, що просуваються в Києві, пише AP.
"Він продемонстрував здатність адаптуватися до реалій сучасної війни, до мінливих умов на полі бою, а також до перерозподілу ресурсів", – сказав військовий аналітик Олександр Мусієнко.
Сирський був уособленням радянської епохи
Як зазначає AP, для багатьох українців Сирський був уособленням жорстких командних структур і мислення радянської епохи.
Серед головних проблем – вкорінена військова бюрократія та стиль командування Сирського, який критикують як надмірно централізований і схильний до мікроменеджменту, а також постійні проблеми з мобілізацією.
Сирський також зазнав різкої критики за свої зв’язки з 425-м окремим штурмовим полком "Скеля", який опинився в центрі великого публічного скандалу.
Небезпечний прецедент
Аналітики та експерти зазначили, що цей епізод продемонстрував: демократія та підзвітність в Україні живі, попри воєнний стан та призупинення виборів. Зеленський, на їхню думку, показав, що він, як і раніше, реагує на вимоги громадськості.
Однак інші законодавці попередили, що цей епізод може створити тривожний прецедент, дозволивши громадським настроям, а не інституційним рішенням, визначати призначення на вищі військові посади.
"Розчарування наростало до такої міри, що люди відчували: єдиний спосіб бути почутими – це вийти на вулиці. Це нездоровий прецедент, але він також має стати сигналом для уряду про необхідність вирішувати проблеми до того, як вони досягнуть цієї стадії", – сказала Тетяна Шевчук, член правління Українського центру дій у боротьбі з корупцією.
Протести були не просто виявом підтримки Федорова, зазначила Шевчук. Вони відображали суспільну підтримку реформ, які він прагнув провести.
Водночас, незважаючи на призначення Драпатого, політична драма далека від завершення. Федоров, судячи з усього, не бажає обіймати іншу урядову посаду, якщо його не поновлять на посаді міністра оборони – те саме вимогу, яку продовжують висувати багато протестувальників.
Аналітики оцінили призначення Драпатого
Військовий експерт Ніко Ланге зазначає, що з військово-історичної точки зору примітно те, що людина, яка неодноразово командувала бойовими підрозділами й сама воювала з 2014 року, піднявся з посади командира батальйону до головнокомандувача збройних сил. Це значно підвищує його кваліфікацію і, ймовірно, матиме позитивний вплив на ведення війни Україною, вважає він.
Він також нагадує, що Драпатому 43 роки, тоді як російському головнокомандувачу, начальнику Генерального штабу Валерію Герасимову, – 70.
На його думку, це впливає на доктрину, структуру, використання технологій та оперативність, і це погана новина для Росії.
