Посилення недовіри до судової гілки влади спровокував чинний парламент.
Як передає кореспондент УНІАН, про це в.о. голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький заявив на прес-конференції, присвяченій темі посилення недовіри до судів, яка має місце, починаючи з 2019 року.
На прес-конференції керівник політико-правових програм ГО "Український центр суспільного розвитку" Ігор Рейтерович презентував дослідження, згідно з яким, починаючи з 2019 року, у ЗМІ вдвічі зросла негативна оцінка діяльності як судової влади в цілому, так і регуляторних органів цієї влади - Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
В.о. голови ВРП переконаний, що криза довіри до судової системи не має об’єктивних підстав, а спровокована невдалими спробами чинного парламенту провести судову реформу. Зокрема, він вважає, що судова реформа є вочевидь неконституційною і переконаний, що в разі якщо пленум Верховного суду звернеться до Конституційного суду, то КСУ скасує закон, за яким власне ця реформа зараз відбувається.
Окремо він приділив увагу процедурі реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Маловацький переконаний, що помилкою було допускати до процедури реформування цих установ іноземних громадян. Зокрема щодо ВРП, то при ній має бути створена етична комісія з 6 членів, двоє з яких іноземці, і при цьому вони матимуть вирішальне право голосу у цій раді, а ще четверо – громадяни України - будуть по суті статистами і лише забезпечуватимуть кворум. Маловацький переконаний, що компромісом могло б стати призначення до цієї ради громадян України, рекомендованих міжнародними партнерами нашої держави.
Окрім того, він поскаржився, що члени конкурсної комісії по формуванню ВККС, які були відібрані міжнародними партнерами України, до сьогодні не приступили до виконання своїх обов’язків, а у ВРП не мають їхніх контактів і не можуть вийти з ними на зв’язок. Більше того, ВРП навіть не уповноважена на таку ініціативу – встановлювати з ними зв’язок, а процедура, як вони мають приступити до роботи, в законі не прописана.
"Я не бачу іншого способу, як стабілізувати ситуацію, окрім внесення змін в законодавство. Якщо ВККС не буде запущена, потрібно змінювати суб’єкт призначення і шукати кандидатури серед українських громадян. Можливо передати цю функцію з пошуку кандидатів університетам, професійним спільнотам адвокатів, щоб вони сформували ВККС", - сказав Маловацький.
За його словами, щодо реформування ВРП можна розглянути два варіанти.
"Звернутися до Конституційного суду, але це займе час. Тому краще змінити законодавство, відновивши дисциплінарну функцію ВРП вже тепер. Також потрібно, щоб етична рада при ВРП, якщо вона запрацює, перевірила діючих членів ВРП і надалі перевіряла кандидатів у члени ВРП при ротації. До того ж потрібно надати ВРП і Верховному суду право законодавчої ініціативи і право звернення до Конституційного суду", - сказав він.
