Підпишіться на нас в Google
Представники народу баджау, що мешкає в регіоні Індонезії, Малайзії та Філіппін, протягом багатьох поколінь живуть у тісному зв’язку з морем, і багато хто з них щодня проводить години під водою, займаючись риболовлею та збиральництвом. За довгий час їхній організм також пристосувався до такого способу життя, що дає їм серйозну перевагу у фрідайвінгу.
Згідно з дослідженнями, одним із ключів до цього може бути більша, ніж у середньому, селезінка баджау, пише Hamuesgyemant. Народ баджау часто називають кочівниками моря. Уже майже тисячу років вони живуть в околицях моря Сулу, традиційно в будинках, зведених на палях, та в човнах-житлах, які забезпечують прямий доступ до води.
Невелике житло може вмістити близько п’яти осіб, тоді як у деяких громадських спорудах можуть жити й до тридцяти. Таку просту споруду можна звести приблизно за три тижні, а мобільний спосіб життя раніше дозволяв сім’ям вільно мандрувати морем.
Чим вони займаються
Центральна частина життя баджау – риболовля з гарпуном та збирання молюсків, крабів, морських равликів, а також морських огірків (трепанґів). Свої човни вони теж роблять самі, а надлишки улову обмінюють на суші на інші товари. Вони також купують маніоку, з якої готують традиційну страву. За відсутності холодильника виловлених риб сушать на сонці, завдяки чому вони можуть зберігатися тижнями.
Їхня пристосованість до води спостерігається й на біологічному рівні. Їхня селезінка в середньому може бути приблизно в півтора рази більшою, ніж у представників сусіднього народу салуан. Це має значення тому, що селезінка зберігає еритроцити, а під час занурення, скорочуючись, може викидати додаткові еритроцити в кровотік, збільшуючи кисневу ємність крові. Схоже явище спостерігається й у тюленів, які глибоко пірнають.
Досвідчені нирці баджау можуть затримувати дихання до десяти хвилин і значну частину свого робочого часу – у деяких випадках до 60 відсотків – проводити під водою.
Вони використовують традиційні дерев’яні плавальні окуляри та вантажний пояс, а їхні занурення можуть перевищувати 70 метрів. Діти зазвичай навчаються плавати приблизно до восьми років або ще раніше, паралельно освоюючи основи риболовлі та виживання в морі.
Проблеми цього народу
Серед жінок баджау поширена також традиційна паста для обличчя, відома під назвою бурак або борак, що виготовляється з куркуми та матеріалів, схожих на рисову пудру, яку використовують для захисту від сонячного випромінювання. Завдяки своїм косметичним властивостям вона популярна й серед незаміжніх жінок.
Однак їхній традиційний спосіб життя стає дедалі важче підтримувати. Починаючи з 1950-х років сучасні державні кордони та малайзійське законодавство значно обмежили їхнє вільне пересування. Багато баджау не мають повноцінного громадянства, що ускладнює як працевлаштування, так і доступ до освіти.
В околицях Семпорни, розташованої у східній частині Малайзії, сьогодні лише кілька сотень сімей продовжують вести традиційний морський спосіб життя. Скорочення ресурсів та обмеження на заготівлю деревини, необхідної для ремонту човнів, також підштовхують їх до осілого життя на суші.
Раніше УНІАН повідомляв, що один народ в Амазонії живе без тижнів, місяців і років.
