Село Корюківка Чернігівської області оточив нацистський каральний загін рано вранці 1 березня 1943 року.
Під приводом перевірки документів людей зганяли в приміщення ресторану, земвідділу, театру, клубу, поліклініки, дитячої консультації, двох шкіл, на церковне подвір'я.
Читайте такожУ Білорусі в меморіальному комплексі "Хатинь" відбулася молитва про мир
Потім людей вбивали. Робили це партіями по 50-100 осіб. Незважаючи на стать і вік.
Так сталася одна з найстрашніших трагедій часів Другої світової війни. Історики називають її наймасштабнішим вбивством мирних жителів, вчинених нацистами. Вбивством, яке за кількістю жертв в рази перевищило білоруську Хатинь, чеське Лідіце і французький Орадур, але залишилося в тіні на довгий час.
Знищення близько 7 тисяч українців у Корюківці на Чернігівщині з ідеологічних причин не набуло розголосу в СРСР.
Через 75 років про Корюківську трагедію знову заговорили. Верховна Рада на початку лютого 2018 року внесла її в перелік дат, щодо яких передбачені заходи на державному рівні.
Історики продовжують вивчення обставин цієї трагедії. Саме завдяки їм, а також свідченнями очевидців можна відновити приблизну картину того, що відбувалося в чернігівському селі, яке стало негласним символом звірств нацистів у Другу світову.
Протягом двох днів,
2 березня забиті трупами будинки (тільки в ресторані понад 500 тіл) почали підпалювати, але вбивства тривали.
Читайте такожПалата представників Конгресу США визнала Голодомор геноцидом українців
Карателі прочісували село, хапали людей і живцем кидали в палаючі хати. Одночасно великі групи людей косили з кулеметів на подвір'ї церкви, на колгоспному дворі, у свинарнику. До кінця дня 2 березня Корюківка майже повністю згоріла.
Вцілілі корюківці сховалися або втекли в ліс; частина з них через кілька днів повернулася, здебільшого люди похилого віку. Але 9 березня карателі знову з'явилися. Старих вигнали з хат, завели в сарай, облили гасом і спалили. Людей заштовхали на заводі в піч для обпалювання цегли й підпалили.
Як показало розслідування та експертизи обласної комісії з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці, за два дні окупанти й їхні помічники-поліцаї по-звірячому знищили щонайменше 6700 людей (5612 тіл залишилися невпізнаними).
Судмедексперти встановили, що смерть було заподіяно «шляхом розстрілу з автомата, розстрілу зі станкового кулемета, фізичного насильства тупою зброєю з роздробленням кісток черепа та хребцевого стовпа в шийній ділянці... спалюванням живих людей - чоловіків, жінок і дітей». З 1300 будівель уціліло десять.
Каральну акцію спровокували радянські партизани, які в ніч на 27 лютого напали на окупаційний гарнізон міста. Планувалося звільнити з в'язниці заручників, серед яких була родина командира партизанського взводу, колишнього голови колгоспу. Це він попросив організувати нічну спецоперацію, яка обернулася трагедією для тисяч корюківців.
