Гібридне милосердя українського уряду

Міністр юстиції Павло Петренко відзвітував про перші 2 місяці роботи спрощеної процедури реєстрації народжень та смертей громадян, що з’явилися на світ чи померли в Криму та на окупованому сході країни.

Виявляється, для того, щоб на вільній від російських окупантів території отримати свідоцтво про народження/смерть громадянина на території, українській владі не підконтрольній, не потрібно фактично ніяких доказів. Достатньо усних свідчень, фотографій. А у випадку з народженням, заяву можуть подавати навіть не батьки, а інші родичі дитини. Ось, мовляв, у нас карапуз народився/дідусь помер, і фото в колисці/домовині маємо, то видайте «папірця».

І українські суди видають. Вже видали близько 3700 свідоцтв, приблизно по половині – про народження і смерть.

Не потрібно бути Остапом Бендером, щоб зметикувати, яке широченне поле для збагачення за рахунок «проклятой хунты» вимальовується.

Наприклад, можна визнати мертвою живу людину, адже у суду немає жодних можливостей установити факт її смерті, а вірити довідкам від бюро судмедекспертизи з печаткою «бананової республіки» ДНР він не має права, та й не повинен. А далі вдало продати житло чи автомобіль «живого мерця» у повній відповідності до кодексів і законів України.

Щодо уявних новонароджених, то шляхом юридичного визнання фіктивних немовлят (знову ж таки, суд не може витребувати довідку з пологового, до прикладу, Севастополя, чинну в українському правовому полі), отримання допомоги по народженню дитини псевдо батьками може набрати просто промислових масштабів.

Доказом, що за шахраями, або й просто занадто метикованими мешканцями окупованих територій, не заржавіє, є нещодавні скандали з виплатою пенсій, оформлених на мертві душі - тисячі громадян, що нібито живуть на вільній території, а насправді – засилають кур’єрів для переведення в готівку грошей з пенсійних карток подекуди вже померлих пенсіонерів. Такі пенсійні зловживання сягнули астрономічних сум у десятки і сотні мільйонів гривень. 

Скидається на те, що на гібридну війну Росії українська влада відповідає гібридним милосердям, але з суттєвою різницею – на шкоду собі. Адже наївно сподіватися, що, отримавши виплату на новонародженого, «ватники», які два роки тому кидалися під українські танки, раптом стануть патріотами. Та й неможливо патріотизм купити, лише – лояльність. І то не надовго.

Уряд повинен мати сміливість визнати, що на неконтрольованих територіях Україна несе відповідальність лише перед українським рухом опору російському окупанту, і зобов’язана годувати лише українських партизанів.

Наразі ж широкі гуманітарні жести оброблені російською пропагандою мешканці окупованих територій розцінять лише як слабкість: «Мы на хунту работали. Теперь пускай она нам платит, а то до Киева дойдем».

А для патріотів на окупованому сході і в Криму вихід є - переїздити на вільну від окупантів землю. І саме в облаштування їх життя на новому місці мають спрямовуватися урядом кошти платників податків.

Дмитро Хилюк