Зменшити кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) в Україні реально, вважає командир підрозділів операторів БпЛА, засновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко. В інтерв'ю Главкому він розповів, як це можна зробити.
За його словами, потрібно хоча б "почати робити бодай якісь реформи й показати, що держава взагалі бачить цю проблему". Мовляв, поки рядовий солдат бачить, що "держава займається якимись іншими речами", а не СЗЧ, логіка його проста: "треба тікати".
"Перші кроки елементарні. Президент уже десь там почув оце "гавкання" знизу, воно відбилося луною, і він виступив із тезою, що потрібне більш справедливе забезпечення бригад мобілізованими. Ми чотири роки воювали з несправедливим розподілом рекрутів – тільки зараз дійшли до того, що він має бути справедливим", - сказав Луценко.
На його думку, оскільки у Генштабу є чітка статистика щодо СЗЧ по бригадах і корпусах, можна запровадити правило: відправляти новоприбулих мобілізованих до тих командирів, "від яких люди менше тікають".
"Після цього відсоток СЗЧ помітно впаде – я в цьому впевнений. Далі необхідно розібратися, хто конкретно приймав рішення направляти людей у ті бригади, де тисячами йдуть у "самоволку". Варто карати винних. Без персональної відповідальності система не запрацює", - зазначив він.
Луценко вважає, що коли хоча б кілька людей із прізвищами опиняться в СІЗО за службову халатність - інші дуже серйозно задумаються.
Як проводити ротації
Також він озвучив реалістичну модель ротацій, наголосивши, що єдина нормальна ротація - коли "рік/півтора/два воюєш і приблизно стільки ж живеш у тилу як цивільна людина".
"Ту "ротацію", яку часто спостерігаємо зараз, краще б уже й не мати. Це коли тебе, умовно, загнали в ліс під Житомиром, й ти маєш сидіти там два-три місяці "в ротації". Ти деградуєш: алкоголь, наркотики, повна відсутність сенсу. Чесно, краще вже повернутися на фронт, де хоч розумієш, навіщо ти там", - каже військовослужбовець.
Він наголосив, що інститут справжньої ротації потрібен, мовляв, "людей треба відпускати, а не тримати як курей у загоні".
"Математично мобілізаційний ресурс у тилу є. Якби його нормально мобілізували, можна було б забезпечити модель: півтора року воюєш – півтора року цивільне життя: працюєш, виховуєш дітей, тримаєшся за свою кар’єру. Ми ж не знаємо, скільки триватиме війна: 5, 10, 15, 20, 50 років. Як в Ізраїлю – десятиліттями. Без ротаційної моделі це шлях до повного виснаження людей на фронті й поступового розвалу держави", - сказав Луценко.
Проблема СЗЧ в Україні
Як повідомляв УНІАН, нардеп Роман Костенко нещодавно заявив, що в Україні кількість СЗЧ скоро зрівняється з армією. Він застеріг, що такі в майбутньому можуть об’єднатися з ухилянтами в окрему силу і ще й будуть "пред’являти претензії" ЗСУ.
Військовослужбовець ЗСУ Сергій Гнезділов нещодавно поділився, як можна втримати українських військових від СЗЧ. На його думку, для цього недостатньо лише системи покарань, а потрібні ще й заохочення. Зокрема, сказав він, доцільною є фінансова винагорода, яка мотивувала б військових служити, а не йти в СЗЧ.
Підполковник ЗСУ Максим Жорін також пояснив, як раз і назавжди розв'язати проблему СЗЧ. Найперша відповідь, на його думку, - у площині роботи з особовим складом. "Підготовка, забезпечення, ставлення до людей та професіоналізм самих командирів. Це те, з чим цілком можливо працювати, і головне - критично необхідно", - пояснив військовослужбовець. В іншому випадку, наголосив він, у нас "скоро кількість СЗЧ перевалить за показники поповнення".
