Вінницький апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, яким відмовлено у поновленні на посаді заступнику начальника Теофіпольського районного управління юстиції – начальнику відділу ДВС.
Про це повідомила прес-служба Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2012 року у справі №2270/557/12 відмовлено у задоволенні позову заступника начальника Теофіпольського районного управління юстиції – начальника відділу ДВС до Головного управління юстиції в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, поновлення його на посаді та зобов’язання провести розрахунок та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач апелював до Вінницького апеляційного адміністративного суду з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції у справі 2270/557/12 та винести нове, яким поновити його на посаді. Серед аргументів позивача, зокрема було й те, що текст Присяги державного службовця носить загальний характер, що позбавляє можливості передбачити наслідки тих чи інших своїх вчинків, та, окрім того, у своїх діях позивач не вбачає порушення прав, свобод і законних інтересів громадян.
Перевіривши матеріали справи колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погодилась з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду та залишила його без змін. При цьому судова колегія зазначила, що позивач мав статус державного службовця, користувався усіма правами та обов'язками держслужбовця, а також зобов'язаний був уникати вчинення дій, щодо яких законом встановлені заборона чи обмеження.
Зазначимо, що суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулюються Законом України “Про державну службу”, який визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті. Відповідно до статті 17 Закону України “Про державну службу”, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: “Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки”.
Адміністративні суди у рішеннях підкреслили, що текст Присяги написаний чітко і зрозуміло, а її зміст за своєю суттю не може містити конкретні посилання на певні закони та їх норми, порушення яких могло б свідчити про порушення Присяги державного службовця посадовою особою державного органу при виконанні своїх службових обов’язків, вона дійсно має на меті в загальному порядку публічно зобов’язати державного службовця у своїй повсякденній діяльності керуватися виключно Конституцією та законами України, які, у свою чергу, уже мають більш конкретний зміст та зобов’язують державного службовця дотримуватися певних правил, встановлених ними, або утримуватися від певних дій, які ними заборонені.
Таким чином, текст Присяги має уніфікований характер і розповсюджується на усі правовідносини, де однією зі сторін є державний службовець.
Окрім того, припинення державної служби відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України “Про державну службу” є особливим видом відповідальності державного службовця у вигляді звільнення державного службовця із займаної посади та роботи, і є таким, що не потребує обов’язкової наявності у державного службовця дисциплінарних стягнень, передбачених статтями 147 КЗпП України і 14 Закону України “Про державну службу”, на момент вирішення питання про припинення державної служби, і може бути застосованим незалежно від того чи притягувався державний службовець до дисциплінарної відповідальності раніше, чи не притягувався.
Водночас, наголошуємо, що висновки судів у згаданій справі обґрунтовані матеріалами службового розслідування, які стали підставою для звільнення позивача із займаної посади.
