У ліквідації колишнього глави самопроголошеної Донецької народної республіки (ДНР) Олександра Захарченка могли приймати участь співробітники його особистої охорони.
Про це йдеться у власному розслідуванні Telegram-каналу Baza, опублікованому в четвер, 29 серпня.
За інформацією каналу, в день свого усунення, 31 серпня 2018 року, Захарченко кілька разів змінював свої плани, сам перебував за кермом автомобіля і не сповіщав нікого, в тому числі охоронців, про точний маршрут своїх пересувань — він просто просив «їхати за ним». В кафе «Сепар», де стався вибух, він не був до цього протягом двох місяців — його приїзд був «чистою випадковістю», - зазначено у матеріалі. Більше того, за кілька днів до вибуху заклад перевіряли на наявність СВП у зв'язку з можливим приїздом Йосипа Кобзона — перевірку проводила та ж сама зміна, яка була з головою "ДНР" під час вибуху.
Читайте такожОкупанти присвоїли центральній площі Донецька ім'я вбитого терориста Захарченка
На думку опитаних каналом силовиків з "ДНР", вибуховий пристрій, закладений в електропроводці світильників кафе, спрацював по сигналу з кнопки. Причому вбивця повинен був бачити Захарченка своїми очима. Джерела зазначили, що бомба з активацією через телефон або через відеокамеру в тих умовах просто не дозволила б здійснити вибух з такою точністю, наприклад, через перебої зі зв'язком або запізнення сигналу з камер.
Автори матеріалу зазначили, що організатори операції по усуненню Захарченка повинні були володіти схемою кафе, інформацією про особливості його оздоблення, систему безпеки — сигналізацію, камери зовнішнього та внутрішнього спостереження, охорону. Крім того, для встановлення вибухового пристрою в стелі їм би треба було як мінімум близько 40 хвилин, а зробити це в «неофіційній резиденції Захарченка» так, щоб ніхто не помітив, вкрай складно. «Спосіб установки говорить про необмежений час і вільному доступ, що, в свою чергу, наштовхує на певні думки», — зазначив засновник батальйону «Восток», екс-секретар Радбезу "ДНР" Олександр Ходаковський.
Співрозмовники каналу згадали, що протягом місяця після усунення лідера бойовиків слідство не могло отримати один з серверів із записами камер відеоспостереження в кафе. Також стало відомо, що після вибуху особисту охорону Захарченка опитували, але не перевіряли на поліграфі протягом п'яти місяців (даних з лютого 2019-го немає).
Нарешті журналісти з'ясували, що під час вибуху був відключений блокіратор сигналів стільникового зв'язку, а один з охоронців Захарченка поводив себе дивно: на записі з камер видно, як він щось дістає з-за спини, а потім стискає це в руці.
Крім того, на записі з іншого ракурсу видно, як відразу після вибуху він відбігає від місця події, хоча його колеги, навпаки, тікають всередину. На якийсь час він пропадає з поля зору, потім повертається.
На думку Ходаковського, охорону Захарченка не можна було назвати професійною: «Це було свого роду ближнє коло вчорашніх товаришів. При цьому в їх середовищі нерідко виникали розбіжності через близькість до "тіла". (...) Тому очікувати від них кваліфікованих дій не доводилося».
Як повідомляв УНІАН, Захарченко був знищений 31 серпня в результаті вибуху в ресторані «Сепар» в центрі Донецька. В СБУ припустили, що його смерть могла стати результатом внутрішніх кримінальних конфліктів у середовищі бойовиків, насамперед пов'язаних з перерозподілом бізнесу. Крім того, в СБУ не виключали причетності до ліквідації ватажка бойовиків російських спецслужб, для яких досить одіозна фігура Захарченка могла стати непотрібною і заважати.
