Приблизно три сотні військових з так званої Південної Осетії відмовилися від війни з Україною за власним бажанням і повернулися додому.
Про це повідомив осетинський блогер Алік Пухаєв.
"Близько 300 військовослужбовців (в основному етнічних осетин) з російської військової бази повернулися в Південну Осетію за власним бажанням, адже вважали, що їх кинули вмирати під час спецоперації в Україні", - написав він на своїй сторінці у Twitter.
Колишній президент "республіки" Едуард Кокойти у своєму Telegram-каналі повідомив, що деяка кількість військових справді відмовилася брати участь у бойових діях в Україні.
"Ми всі стурбовані ситуацією навколо наших воїнів, які повернулися додому в Осетію із зони бойових дій. Ніхто не має права засуджувати цих хлопців або звинувачувати їх у боягузтві. Слід розібратися в першопричинах того, що сталося і з'ясувати, яким чином було організовано їх участь. Цим ми займемося найсерйознішим чином", - написав він.
При цьому додав, що сотні осетинських бійців зараз перебувають "в зоні бойової операції" і "героїчно виконують свій обов'язок", а ті, хто повернувся додому, "якщо вважатимуть за потрібне, при забезпеченні належної організації їх участі", зможуть знову відправитися в "зону спецоперації" і допомогти завершити, як висловився Кокойти, "звільнення Донбасу".
Водночас осетинський журналіст Руслан Тотров розповів, що ці осетинські солдати відмовилися підкорятися наказам росіян і негайно вирушили додому, попередивши, що будуть стріляти в будь-якого, хто спробує їх зупинити. Група безперешкодно дісталася Південної Осетії в супроводі міліцейських конвоїв.
Тотров пояснив можливу причину відмови солдатів від служби. За його словами, так званий "президент" Південної Осетії Анатолій Бібілов форсував злиття осетинських військовослужбовців з російською армією і придушував, використовуючи вплив російського політика Владислава Суркова, всіх політичних суперників, які не підтримували таке рішення. Зрештою південноосетинські солдати опинилися в Україні як невіддільна частина російської армії.
"А потім був останній інцидент, який мало не закінчився під дулом пістолета. Один з командирів заборонив осетинським солдатам забирати з поля бою тіло загиблого товариша. Це викликало справжні хвилювання. Сам факт відправки сотень осетин в Україну викликав полум'я невдоволення в Південній Осетії, оскільки країна на даний момент буквально втратила більшу частину своїх солдатів і стала повністю вразливою для Грузії. ... Очікувалося, що осетини безтурботно атакуватимуть добре захищені українські позиції в стилі камікадзе, без будь-якої продуманої стратегії. Це призвело б до величезних втрат. У якийсь момент осетинські солдати просто проігнорували накази і почали битися по-своєму... Результатом такої бунтарської і незалежної манери поведінки став значний інцидент: відмова забезпечити осетинську частину боєприпасами і картами", - повідомив Тотров.
Як повідомляв УНІАН, раніше в Мелітополі російські військові влаштували бунт і відмовилися виконувати накази.
А в Сумській області 300 окупантів відмовилися воювати і повернулися у РФ з технікою.
Південна Осетія: довідка УНІАН
Нагадаємо, так звана Республіка Південна Осетія - це самопроголошена держава в Закавказзі, визнана п'ятьма країнами ООН (Росія, Венесуела, Нікарагуа, Науру, Сирія) і сімома невизнаними або частково визнаними державами.
З початку XX століття Південна Осетія є регіоном проживання осетин, за часів окупації Грузії СРСР на її території була Південно-осетинська автономна область, частина Грузинської РСР. Осетини також населяють Північну Осетію - регіон Північного Кавказу у складі Російської Федерації.
Сучасна Грузія де-факто втратила контроль над Південною Осетією, де російська окупаційна влада з місцевими колаборантами й проголосила Республіку. Більшість країн світу розглядають її як частину Грузії.
30 березня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що Росія перекинула в Україну з окупованих територій Грузії близько двох тисяч своїх військовослужбовців.