Дональд Трамп / REUTERS

Імпічмент, скажуть політологи, — це справа політична, а не юридична. Ще в травні експерт Джулія Азарі зауважила: «Навіть якщо найгірші звинувачення проти Дональда Трампа, озвучені його критиками, виявляться правдою, процес, за допомогою якого опоненти будуть намагатися усунути його з посади, буде надзвичайно політичним. Не існує безпартійного, аполітичного механізму оцінки зловживання владою й повалення президента. Наша конституція покладає цю відповідальність на обраних народом конгресменів (сенаторів, якщо говорити точно). Виправдання для такого вибору переконливі».

Що це означає на практиці? Як пише Bloomberg, коли конгресмени будуть зважувати всі аргументи щодо імпічменту президента Дональда Трампа, вони будуть робити це в межах більшого політичного контексту. Звісно, вони розглянуть докази, які їм представили, всі релевантні закони й положення конституції. Але вони будуть розглядати трошки більше речей і дещо ретельніше.

Читайте такожForeign Policy: Дипломати США бояться помсти Трампа за свідчення щодо України

Відео дня

Приміром, республіканці в Сенаті будуть думати про те, як їхнє голосування вплине на майбутні вибори.  Це означає оцінити, чи буде Трамп у республіканському бюлетені у 2020 році й чи альтернатива (вірогідно Майк Пенс) буде кращою. Республіканці також будуть розмірковувати над власним політичним майбутнім, що створює проблему колективної дії: поки партія діє одностайно, її вірні виборці будуть підтримувати все, що вона робить. Але якщо лише невелика фракція проголосує за усунення президента, може з’явитися серйозний виклик.

Два епізоди за вівторок демонструють, чому такий широкий політичний контекст становить загрозу для президентства Трампа. Перший з них був передбачуваний. Згідно зі свідченнями безпосереднього очевидця, опублікована Білим домом стенограма розмови Трампа з президентом України Володимиром Зеленським була неповною. З неї видалили найбільш шкідливі епізоди. Полковник Александр Віндмен, який працює в Раді національної безпеки США, розповів у свідченнях, що намагався відредагувати текст стенограми, щоб він був повний. Але його зусилля відкинули. І ці його слова прозвучали через кілька тижнів після того, як Трамп заявив, що стенограма розмови з Зеленським була «дослівною».

Читайте такожTime: Розшукуваний в США Фірташ дав адвокату Трампа бруд на Байдена

Найгірше в цьому не самі нові докази порушення, а сигнал, який вони надсилають майбутнім союзникам Трампа. Його пояснення не просто неправдиві. Дуже легко довести, що вони саме такі. Вірогідно, Трампу начхати на репутацію нечесного президента. Але майже всі політики дуже переймаються побудовою довіри серед своїх колег і виборців. Не варто забувати, що запис, який «добив» президенство Річарда Ніксона, не був першим переконливим доказом проти нього. Причиною втрати посади було те, що цей доказ нарешті переконав республіканців у Конгресі, що він їм далі бреше і розраховує, що вони будуть брехати заради нього. І через це вони будуть уразливими. Республіканці мали рацію. Як виявилося, було досить багато політичних мін, про які суспільство нічого не знало ще багато років. Але якби був проведений повний процес імпічменту, про них стало б відомо ще в 1974 році.

Другий епізод, здається, ніяк не пов’язаний з імпічментом. Білий дім вигадав схему, щоб оминути звичайні правила призначення міністрів. Це потрібно для того, щоб поставити на посаду міністра внутрішніх справ США кандидата, якого Сенат майже напевне заблокував би. Це помилка адміністрації на багатьох рівнях. Важко перебільшити, наскільки велику дурницю утнув би президент, якщо він саме зараз налаштує проти себе голову більшості в Сенаті Мітча МакКоннела.

Читайте такожWashington Post: Трамп фактично вимагав хабар від України

Інші республіканці побачать таким чином, що Трамп насправді не розуміє суті його альянсу з ним. Тож йому не можна довіряти. І навіть якщо Трамп обере кандидатуру, яку сенатори можуть схвалити, це все одно проблема. Тому що він відбирає у них важливий важіль впливу на виконавчу гілку влади. Спроби Трампа роздратувати республіканців в момент, коли йому гостро потрібна його допомога – це поганий задум.