Росію, колись "найбільш читаючу країну світу", сьогодні вже не можна назвати і просто читаючою, констатувала на пленарному засіданні VII сесії Суспільно-педагогічного форуму "Освіта в Росії: традиції та виклики нового часу" президент Російської академії освіти (РАО) Людмила Вербицька.
Вербицька процитувала академіка Петра Капіцу: "Ми вперлися в дуже складний момент розвитку людства: темпи розвитку техніки дуже високі, наша здатність жити в новій реальності помітно відстає".
Як пише ИТАР-ТАСС, президент РАО вважає, що розгорнути тенденцію можливо, якщо "малюки частіше будуть бачити своїх батьків з книгою в руках", а також якщо батьки будуть більше читати своїм дітям. "Зараз лише 10% батьків читають дошкільнятам і тільки 0,1% батьків читає дітям шкільного віку", вона привела дані статистики. Є ще одна тенденція - "батьки прагнуть якомога швидше навчити дітей читати, щоб ті до них не чіплялися і читали самі", зазначила Вербицька.
Читайте такожЗавдяки планшетам діти швидше вчаться читати
Президент РАО також сказала про проблему збіднення мови за рахунок зниженої лексики і запозичень. "Слова: "пацан, фотка, хавати, стабілізуватись, бабло" в 1984 році можна було зустріти тільки в словниках тюремної лексики, а сьогодні ними користуються навіть діти в дитячому садку", - зазначила вона. На думку Вербицької, за найбільш уживаними словами-паразитами видно, в який бік змінюється мова. Насамперед, за її спостереженнями, це були слова "блін, прикольно, як би". "Один знайомий представив мені свою дружину словами: "Це як би моя дружина", - навела вона один з курйозів.
Говорячи про запозичення з голландської (флаг, флот), німецької (рюкзак), французького (пальто, гарнізон, медальйон) президент РАО зазначила, що нові слова приходили в російську мову в епоху Петра Першого разом з предметами, назви яких були відсутні в російській мові, "чого не можна сказати про запозичення з англійської мови в останні 20 років". "Чим "стоянка" гірша за "паркінг", а "терпимість" за "толерантність"?", - дивується президент РАО. Але якщо про сенс появи англійських запозичень там, де є російські назви ще, на її погляд, можна дискутувати, то з появою в мові "упс" і "вау" вона миритися не в змозі.
Звертаючись до присутніх, Людмила Вербицька закликала педагогічну громадськість "працювати над тим, щоб виробляти у людей гарну мову, образну, багату". Вона навела слова академіка Дмитра Сергійовича Ліхачова: "Необхідно удосконалювати свою мову. Це величезне задоволення, не менше, ніж добре одягатися, але менш дороге".
