Байден і Зеленський підпишуть 10-річну безпекову угоду, але Трамп може з неї вийти, - WP

Президенти США Джо Байден і України Володимир Зеленський планують у четвер підписати 10-річну безпекову угоду. Документ зобов’яже Вашингтон надавати Києву широкий спектр військової допомоги.

Про це заявив радник з національної безпеки Джейк Салліван, передає The Washington Post. Метою угоди є зобов’язання майбутніх адміністрацій США підтримувати Україну, навіть якщо колишній президент Дональд Трамп переможе на виборах у листопаді, заявили чиновники.

Офіційні особи заявили, що вони сподіваються, що угода подолає політичні розбіжності всередині США, але визнали, що Трамп або будь-який майбутній президент може вийти з юридично обов’язкової виконавчої угоди, оскільки це не договір і не буде ратифікований Конгресом. Він також не передбачає жодних нових зобов’язань щодо перспектив вступу України в НАТО.

Відео дня

"Ми хочемо продемонструвати, що США підтримують народ України, що ми стоїмо з ним і що ми продовжуватимемо допомагати вирішувати їхні потреби в безпеці не тільки завтра, але й у майбутньому", - сказав Салліван.

Вашингтон зміцнить "надійний потенціал оборони та стримування", додав він.

"Якщо Володимир Путін думає, що зможе пережити коаліцію, яка підтримує Україну, він помиляється", - додав Салліван.

Оскільки Трамп лідирує над Байденом у багатьох виборчих опитуваннях, майбутнє угоди залишається незрозумілим. Трамп часом висловлював скептицизм щодо продовження допомоги Україні. Він наполягав на тому, щоб Європа взяла на себе більший тягар підтримки Києва. Але зрештою політик також дав сигнал про свою згоду на прийняття Конгресом допомоги Україні цієї весни.

Зазначається, що сьогодні Байден приєднається до 15 інших країн, які підписали двосторонні безпекові угоди з Україною, включаючи Велику Британію, Францію, Німеччину та Італію. Ще 16 країн взяли на себе зобов'язання зрештою укласти подібні угоди. Офіційні особи очікують, що країни координуватимуть виконання своїх зобов’язань щодо допомоги, можливо, починаючи з саміту лідерів НАТО у Вашингтоні наступного місяця, хоча не кожна країна, яка підписала угоду з Києвом, є членом Альянсу.

"Угода не зобов’язує Вашингтон надсилати війська для захисту України у разі нападу, на відміну від обіцянок НАТО про взаємну оборону "всі за одного, один за всіх", - сказав представник Білого дому на умовах анонімності.

Також немає суми в доларах, пов’язаної з підтримкою, яку Вашингтон надасть Україні. Але документ зобов’язує США провести консультації на високому рівні з Києвом протягом 24 годин, якщо Україна знову зазнає нападу в майбутньому, і обіцяє, що президент США працюватиме з Конгресом для виконання угод з безпеки.

Сполучені Штати також продовжуватимуть навчати українських військових, поглиблювати співпрацю у виробництві оборонної промисловості та ділитимуться більшою кількістю розвідданих, ніж зараз. Угода також покликана допомогти розбудувати довгострокову силу стримування України в різних сферах, зокрема в повітрі, на морі та в кібернетичному просторі, повідомили джерела.

"Йдеться про перехід циклу планування від ведення лише поточної війни до мислення в набагато ширшій перспективі про стримування та захист. Це ще не кінець історії. З часом будуть способи зробити ці угоди міцнішими, включаючи координацію з союзниками", - сказав Ерік Чіарамелла, колишній чиновник Білого дому, який зараз є науковим співробітником Фонду Карнегі за міжнародний мир.

Угоди про безпеку для України

31 травня президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере підписали угоду про співпрацю у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Угодою передбачено, що цього року Норвегія надасть Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (приблизно 1,2 млрд євро) військової допомоги. Загалом у довгострокову програму Нансена з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023-2027 роки. Норвезька підтримка України триватиме протягом усього терміну дії угоди.

Норвегія - 15-та країна, з якою укладено двосторонню безпекову угоду на виконання положень Вільнюської декларації G7. Раніше Україна підписала документи з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.

Вас також можуть зацікавити новини: