Литва сповістила Організацію Об'єднаних Націй про те, що виходить із договору про заборону протипіхотних мін. Про це повідомив очільник литовського МЗС Кестутіс Будріс на своїй сторінці у соцмережі X.
"Сьогодні (27 червня - УНІАН) Литва офіційно повідомила Генерального секретаря ООН про свій вихід із Договору про заборону протипіхотних мін. Це рішення було прийнято нелегко", - написав він.
Будріс зазначив, що Литва не має ілюзій, що російський диктатор Володимир Путін та його країна є найбільшою довгостроковою загрозою для Європи.
"Вона (Росія - УНІАН) веде війну для досягнення політичних цілей, підриває стабільність шляхом саботажу і готується до тривалої конфронтації. З огляду на такі загрози, Литва вживатиме всіх необхідних заходів для захисту своєї держави, населення та кожного сантиметра території НАТО за допомогою всіх ефективних військових засобів. Литва залишається непохитною у своїй прихильності до відповідальної оборони та міжнародного гуманітарного права, включаючи захист цивільного населення", - підкреслив дипломат.
Водночас у Reuters додали, що Литва більше не буде пов'язана з умовами договору через шість місяців після цього повідомлення.
"Парламенти Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії та Польщі - всіх країн-членів НАТО та ЄС, що межують з Росією, - схвалили вихід своїх країн із договору, посилаючись на посилення військової загрози з боку сусіда", - нагадали у виданні.
Договір про заборону протипіхотних мін - що відомо
Нагадаємо, 1 березня 1999 року почала діяти Оттавська конвенція, яка забороняє використовувати протипіхотні міни. До серпня 2022 року 164 держави ратифікували такий договір або приєдналися до нього, серед них була і Україна. Верховна Рада ухвалила ратифікувала договір ще у 2005 році.
Зазначається, що така конвенція спрямована на знищення протипіхотних наземних мін у всьому світі. Також вона зобов'язує країн-учасниць знищувати запаси цієї зброї та розміновувати території. Однак великі держави не підписали такий договір, а саме США, Китай та Росія.
Підготовка Європи до війни з РФ
Раніше видання Politico писало, що прикордонні країни Європи готують свої лікарні до війни з Росією. Зокрема Литва готується до найгіршого сценарію: нападу на східний фланг НАТО.
Зазначається, що країни на кордоні Європи, які раніше входили до складу Радянського Союзу, добре знають, наскільки швидко на їхніх територіях можуть з'явитися війська противника.
Тому тепер Вільнюська університетська лікарня Сантарос, яка розташована всього за 50 кілометрів від зовнішнього кордону ЄС із Білоруссю, розвиває підземну інфраструктуру, сховища, майданчики для посадки гелікоптерів і автономні системи, завдяки яким лікарня зможе функціонувати навіть у разі вимкнення електроенергії або водопостачання.
Водночас директор з ядерної політики НАТО Джим Стокс оцінив можливу війну альянсу з РФ. За його словами, ця війна відрізнятиметься від тієї, яка відбувається в Україні.
"Частково тому, що Росія - ядерний супротивник. А ми - ядерний альянс. І це була б зовсім інша ситуація, навіть згідно з російською ядерною доктриною, це інша ситуація… І я думаю, що це змушує багато країн переосмислити, як мають виглядати збройні сили, якими мають бути наші можливості, як ми можемо підготуватися до майбутнього конфлікту", - пояснив Стокс.
