Країна потребує змін. «Небесна сотня» віддала за це свої життя, ми втратили Крим, сотні загинули на Донбасі... Все це - через «зміни», які потрібно було провести років з 20 тому. Зараз мали б Україну – мирну, процвітаючу державу в колі європейських народів. А маємо те, що маємо, ті ж «граблі».
Не людей потрібно міняти на посадах при владі, а змінити систему влади в державі. Ви ж погляньте – вже не перший раз міняємо непорядних, непрофесійних на… А віз і нині там. Це те саме, коли на кораблі, що має пробитий корпус і тоне, замість ремонту замінили капітана і команду, які і не здогадуються, що з кораблем. Жодні «нові професійні» команди мореплавців не в змозі допомогти, бо потрібно залагодити корпус корабля.
Україна зараз – саме той корабель, що тоне. А пробитий корпус – це система управління державою. Чому «радянською» системою управління, яка створена для тотального контролю за людиною та знищення приватної підприємницької ініціативи, ми хочемо побудувати демократичну державу та ринкову економіку? З такою системою управління і не могло вийти нічого іншого, окрім олігархічно-корумпованої держави.
В «радянській» системі управління бізнес-ініціатива може реалізуватися лише тоді, коли влада не заважає. А коли вона не заважає? Правильно – коли з нею діляться. Так у нас і з'явилися перші корупційні групи, які потім переросли в корупційно-олігархічні, а далі - в партійно-олігархічні. І якщо на перших етапах влада виступала партнером майбутніх олігархів в дерибані державної власності, то сьогодні ці олігархи використовують владу для реалізації власних бізнес-проектів – типу державні програми і замовлення, державні гарантії на позики, тендерні палати, різного роду інспекції, реєстри і т.д. До влади йдуть не служити народу, а заробляти на народові. При Януковичі, навіть такі державні структури, як митниця, міліція, податкова та інші, працювали на бізнес «сім'ї». До речі, самого Януковича вже півроку немає, а система продовжує справно працювати. Лише за останні шість місяців працюючий приватний бізнес перевірявся «контролерами» від 100 до 300 разів, а місцеве самоврядування – від 50 до 150. Потужніший бізнес створив навіть спеціальні служби для роботи з «контролерами», а дрібніший, який не має коштів, вимушений просто закриватись. Що стосується місцевої влади, то ситуація ще ганебніша – повністю вбита ініціатива будувати, ремонтувати, купувати. Міські голови у розпачі відмовляються від бюджетних коштів, щоб «контролери» за відкатами не ходили.
Звертаю увагу, що народ в цій системі як був «масами», так і залишився «масами» для досягнення «великої» мети. Тільки раніше ця «велика» мета – побудова комунізму (справедливого суспільства) – була хоч якоюсь надією. А тепер – це збільшення мільярдних статків «наших» олігархів та збагачення депутатів і чиновників при владі. Абсолютна безнадія! І «маси» вийшли на Майдан. Далі – вибори. На жаль, вони не міняють систему, вони міняють лише людей при владі. А ті, або не знають, або роблять вигляд, що не знають, де корінь зла. Чому мовчить Президент? Дивно, адже він усе це знає, оскільки методичне знищення владою його бізнесу перервав лише Майдан.
Останні мляві законодавчі ініціативи щодо змін до Конституції та інших законодавчих актів лише підтверджують, що самі зміни будуть не скоро. Тому цією публікацією відкриваю суспільну дискусію.
Що і як необхідно змінити в державі?
Перш за все, слід зламати державну контрольно-дозвільну систему управління, що загнала в глухий кут малий і середній бізнес, місцеве самоврядування та знущається поборами з громадян. Причому ця армія чиновників, яка заважає працювати і знищує державу, ще й отримує від держави 20 млрд. грн. щороку тільки на зарплату. Тому усі контрольно-інспекційні перевірки та дозвільно-ліцензійні процедури слід невідкладно скасувати, чиновників скоротити, регулювання має відбуватися за розумними нормативами (а не тими, що винайдено для хабарів), відповідальність за їх дотримання покласти на дипломованих спеціалістів, які працюють у бізнесі. По-друге, потрібно якнайшвидше провести реформу місцевого самоврядування, задекларовану рішеннями Уряду. Це протипожежні заходи.
А далі важливо відповісти на п'ять ключових запитань:
1. Хто і як може гарантувати громадянину України даровані Богом свободи, які, до речі, прописані і в нашій Конституції?
2. Яким чином домогтися, щоб влада держави якісно виконувала свою місію: «Добувати, зберігати та справедливо розподіляти отримані ресурси»?
3. Як забезпечити спроможність влади громад виконувати свою місію: «Формування комфортного життєвого середовища для жителів громад»?
4. Як гарантувати справедливість рішень судової системи?
5. Хто і що може гарантувати суспільству доступ до правдивої інформації?
Коли суспільством визначимося з відповідями хоча б на ці ключові запитання, тоді змінимо Конституцію та закони, які створять нову якісну систему управління в державі.
Мирослав Пітцик, виконавчий директор Асоціації міст України
