Сказати, що авторитетні вітчизняні фінансисти і економічні експерти, які минулої п`ятниці дружно прийшли на популярне ток-шоу, не внесли ніякої ясності щодо причин і наслідків ревальвації гривні, – було б дуже м`яко. Навпаки, аргументи відомих фахівців в цій сфері, вимовлені упевненим голосом, були настільки взаємно суперечливі, що громадськість, напевно, заплуталася остаточно.
Перший заступник голови Національного банку України Анатолій Шаповалов, як представник «головного винуватця торжества» - відомства, яке обвалило долар на 4% , вирішив розпочати свої пояснення здалеку. Він, зокрема, повідав, що в Україні останніми роками спостерігається дуже сильне зростання споживчих цін. «Ви знаєте, що впродовж останніх трьох років, практично, навіть чотирьох років, рівень інфляції у нас перевищує двозначну цифру», - констатував банкір.
І в цьому місці відразу хочеться затриматися. Які, питається, прогнози поведінки національної валюти повинні озвучити, скажімо, студенти економічних вузів, якщо їм дадуть такі початкові дані, як оповістив Шаповалов?
Відповідь однозначна: якщо інфляція впродовж багатьох років перевищує в якійсь країні 10%, у той час як в Сполучених Штатах вона була на рівні 2-4% в рік, валюті цієї держави належить девальвувати по відношенню до головної світової валюти – долара США. І лише за таку відповідь студентам ставиться позитивна оцінка. Шаповалов же підвів все до того, що інфляція дуже висока, а тому з нею потрібно боротися шляхом зміцнення гривні.
Також в цьому ракурсі «почав за здоров`я, а закінчив за упокій» свій виступ ще один високопоставлений представник Нацбанку, глава його Наглядової ради Петро Порошенко. Спершу він висловив думку, що в Україні зараз відсутня стабільна тенденція зміцнення гривні, яка забезпечувалася б позитивним торговим і платіжним балансом. Розповів про те, що потрібно піклуватися про українських експортерів, яким, природно, зміцнення гривні – як кістка в горлі. І заявив, що Україна живе за рахунок боргів, які доведеться віддавати дуже скоро. Вже наступного року, упевнений Порошенко, зовнішні позики «ляжуть величезним тягарем на курс національної валюти». Тобто, настає девальвація гривні.
Значення наведених слів Петра Порошенка очевидне – теперішня ревальвація гривні була помилкою Нацбанку. Тим більше, що ще в лютому нинішнього року центральний банк заявляв народу і бізнесу, що не бачить підстав для того, щоб гривня виходила в 2008 році за межі встановленого коридору (4,95 – 5,25 грн./долл.).
Проте потім, без жодного логічного переходу, Порошенко став говорити про протилежні за значенням речі. Він висловив переконання у тому, що офіційний курс гривні повинен щодня рухатися вслід за ринковим курсом. Але ж саме бажання керівництва НБУ нібито слідувати за ринком і привело зараз до ревальвації гривні?
Таким чином, навіть очільники Нацбанку висловлюють прямо протилежні і логічно небездоганні погляди на процес зміцнення гривні в сьогоднішніх умовах. Позиції ж щодо цієї проблеми екс-міністрів, що є зараз парламентаріями з фракцій Партії регіонів і БЮТ, взагалі украй антагоністічні.
Так, перший віце-прем`єр Микола Азаров і Ігор Юшко, котрий свого часу був міністром економіки, різко розкритикували дії Нацбанку щодо ревальвації гривни. Їх аргументи вельми зрозумілі: темпи зростання імпорту і так набагато перевищують показники з експорту, зміцнення ж гривні створить додатковий комфорт для імпортерів і погіршить умови експортерам (і взагалі вітчизняним товаровиробникам). Що приведе до ще стрімкішого нарощування негативного сальдо зовнішньої торгівлі.
Їм опонував міністр економіки в період першого прем`єрства Юлії Тимошенко Сергій Терьохін. Втім, його головний аргумент викликав сміх у багатьох присутніх в студії. Така їх реакція на твердження Терьохіна, що, мовляв, потрібно вірити главі Європейського центрального банку, який заявив, що євро і далі зміцнюватиметься щодо долара. На цей пасаж депутату з БЮТ було вказано, що долар, навпаки, останнім часом росте щодо європейської валюти.
Дійсно, аргумент Терьохіна видається невдалим. Впродовж практично всього минулого тижня американська валюта росла щодо ієни і євро на фоні фінансових ринків США, що ростуть, і зниження цін на нафту. Долар дорожчає зараз також на фоні очікувань валютних трейдерів, що Федеральна резервна система США підвищить облікаву ставкуще в поточному році. За відносно короткий проміжок часу курс долара зміцнився з відмітки 1,6 до 1,55 за євро.
Ще одним «козирем» на користь ревальвації гривни, який приводився в дебатах, був той факт, що головною позицією українського експорту є металургія, а світові ціни на цю продукцію ростуть останнім часом дуже швидкими темпами. Тому, мовляв, вітчизняні експортери не постраждають від зміцнення української валюти.
Ці міркування також не здаються переконливими. Так, дійсно, експорт чорних металів і виробів з них становить зараз близько 40% всього товарного експорту, а світові ціни на дану продукцію збільшилися з грудня минулого року в середньому більш ніж у півтора раза . Але це не повинно служити приводом для ревальвації вітчизняної валюти - багато країн експортують метал і не зміцнюють свої валюти через зростання світових цін. Перерозподілити ж надприбутки металургів у зв`язку з вдалою кон`юнктурою на світових ринках на користь держбюджету можна відповідною зміною податкового законодавства – введенням (підвищенням) державного мита на експорт або якось інакше. Не можна не враховувати і того, що процес зростання світових цін на сталь може у будь-який момент завершитися, і послідує зворотний тренд. Крім того, рентабельність по інших позиціях українського експорту не така велика, як у металургів.
Також велика плутанина спостерігалася в думках з приводу причетності або непричетності уряду до ревальвації гривні. Все-таки, чи погоджував Нацбанк з Кабміном своє рішення? Чи тиснув уряд на банкірів?
Відомо, що Юлія Тимошенко категорично заявила про невтручання уряду в справу зміцнення гривні. Але це її твердження погано в`яжеться з деякими недавніми подіями. Наприклад, всього за два дні до офіційного підвищення Нацбанком курсу гривні віце-прем`єр Григорій Немиря на презентації України в рамках щорічного засідання керівників ЄБРР звернувся до НБУ з проханням швидше зважитися на ревальвацію гривні. «Припиніть свій процес роздумів і почніть процес дій», - закликав він керівництво Национального банку. Якось не схоже це на нейтралітет. Та ще і такий збіг в термінах…
Отже оцінки недавніх кроків НБУ зі зміцнення вітчизняної валюти від різних політиків і експертів діаметрально протилежні в багатьох аспектах. Проте є чіткі економічні тенденції, не помічати які неможливо.
По-перше, гривня вже давно і швидко знецінюється за рахунок стрімкого зростання цін, а в останній рік цей процес навіть швидшав – інфляція в квітні 2008 року до квітня минулого склала 30,2%. За вісім років і чотири місяці – з січня 2000 року по травень 2008 – українська валюта знецінилася від інфляції в 2,61 рази, але при цьому вона ще і двічі ревальвувала (зараз і в квітні 2005 року). І немає ніяких сумнівів, що найближчими роками темп зростання споживчих цін залишиться дуже високим, оскільки істотно дорожчатиме імпортний газ і напевно продовжиться практика швидкого зростання номінальних доходів населення.
Одного цього міркування досить, щоб навіть не подумувати про зміцнення гривні. Але є ще і по-друге: починаючи з 2006 року, в Україні спостерігається зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, і цей процес різко швидшає останнім часом. Так, наприклад, негативне сальдо торгівлі товарами досягло в 2007 році 11 412,8 млн. дол., а тільки за перший квартал нинішнього року 5 014,9 млн. дол., що в 2,25 рази більше, ніж за відповідний період минулого року.
І в цих умовах НБУ з урядом пішли на зміцнення гривні?! Розуміючи, що негативне торгове сальдо в 2008 році може перевищити 20 млрд. дол.?..
Керівництво Нацбанку вже поспішило про всяк випадок заявити, що в кінці цього року або на початку наступного вірогідне ослаблення гривні. Але чи віддають собі звіт Кабмін і НБУ, у що це може вилитися? Коли люди побачать, що гривня починає слабшати, і зрозуміють, що це «всерйоз і надовго»?
Точно так, як в квітні і травні багато українців в паніці обмінювали свої долари на гривні, потім відбуватиметься зворотний процес – люди почнуть масово переводити гривні у ВКВ. Ситуація ж в цьому плані така: станом на квітень цього року на депозитах фізичних осіб в банках знаходилося 187,1 млрд. грн., на депозитах юридичних осіб – 121,9 млрд. грн., всього – 309 млрд. грн. За сьогоднішнім курсом 4,85 грн./дол. ця сума відповідає 63,7 млрд. дол., але ще є готівка поза банківською системою – 116 млрд. грн. (на 23,9 млрд. дол.). А золотовалютних резервів НБУ – всього 33,3 млрд. дол.
Отже, Нацбанк не має достатніх ресурсів для утримання гривні від обвалу. А теперішня ревальвація лише наблизить дату, коли вітчизняна валюта почне своє падіння. Що, у свою чергу, може стати стартом економічних катаклізмів, на зразок фінансової кризи 1998 року…
Юрій Глухов
