Багато хто уявляє собі гордовитого іноземця, який скуповує родючі українські чорноземи, а екс-власники, звичайні селяни, змушені гнути спини на полях, які колись належали їм. Зазвичай таку картину зображують ті, хто виступає проти зняття мораторію на продаж сільгоспземель.
Але є й ті, хто малює райдужні картини: заможний фермер, який вмить розбагатів, продавши свій пай; процвітаюче село, в якому на кожному кроці чути англійську мову, де прогулюються іноземні бізнесмени, які продають сільгосппродукцію у ЄС.
Обидва варіанти утопічні. Кардинальні зміни не відбудуться на наступний ранок після зняття мораторію. Однак, як зазначає Максим Мартинюк, поступово почнуть формуватися певні тенденції.
1. Зменшення числа довгострокових договорів оренди.
Близько 3% від усієї кількості (близько 130 тисяч) – договори оренди, які укладені на короткостроковий період – від 1-го до 3-х років. Близько 48% (2,25 мільйона договорів) – укладені на 6-10 років. Якщо ж у власників з'явиться альтернатива продати за хорошою ціною землю, вони будуть схильні укладати договори на невеликий проміжок часу. Це дозволить впливати на орендарів, отримуючи від них бонуси або підвищуючи вартість оренди.
2. Оформлення права власності на землю.
Враховуючи те, що адміністративні та часові витрати на оформлення успадкованих ділянок не адекватні тим засобам, які можна отримати від здачі їх в оренду, багато не оформили успадковану землю належним чином. Відповідно, після зняття мораторію кадастрові документи почнуть приводити в порядок. Очікується, що деякий час послуги землемірів і юристів будуть в попиті серед тих, хто не спромігся оформити свої права на землю або ж оформив їх не до кінця.
3. Висновок незначного числа реальних угод.
На думку соціологів, серед фермерів близько 10-15% виявлять бажання продати сільгоспземлі. Серед тих, хто вирішить придбати пай - фермери, що вирощують продукцію з високою рентабельністю, і яким не потрібні для виробництва великі площі землі.
Всупереч страхам супротивників зняття мораторію агрохолдинги не зможуть придбати землі площею в тисячі гектарів, так як обійти заборону на купівлю сільгоспземель юрособами просто неможливо. Оформлення землі на підставних фізичних осіб, на думку заступника міністра аграрної політики Максима Мартинюка, економічно безглуздо.
Експерти впевнені, що в перший рік не варто розраховувати на радикальне збільшення інвестицій в аграрний бізнес, однак можна очікувати активний Due Diligence від інвесторів.
4. З'являться нові продукти в банківських портфелях.
Враховуючи специфіку аграрного бізнесу, банкіри почнуть розробляти нові підходи для кредитування АПК, т. к. виникне конкуренція за позичальників. Важливу роль відіграє і те, що земельні ресурси можна буде використовувати в якості об'єкта іпотеки.
Враховуючи дані тенденції, можна прийти до висновку, що протягом року ніяких істотних змін не відбудеться. Однак зняття мораторію дозволить поступово ліквідувати диспропорції, що виникли протягом останніх 16-ти років.
