Нещодавно Верховна Рада прийняла в першому читанні зміни до закону про вибори Президента, яким фактично скасовується норма про те, що засідання виборчої комісії є повноважним, якщо в ньому бере участь не менш як дві третини складу комісії. Доповідав законопроект перший віце-спікер Олександр Лавринович.
Ці поправки руйнують принцип колегіальної роботи виборчої комісії і зможуть призвести до абсурдних ситуацій. Наприклад, коли на кожній дільниці через суперечку двох керівників – голови та секретаря комісії, які представляють різних кандидатів, – ми матимемо по два рішення. А пропозицію віце-спікера – що дійсним вважатиметься тільки той протокол, який “приїхав” у окружні виборчі комісії або в ЦВК зі скринею з бюлетенями (представники партій отримують копії протоколів рішень виборчих комісій, які теж мають силу), означатиме, що за скриню з бюлетенями розпочнеться справжня бійка.
Розумію, що норма з обов’язковістю кворуму виборчої комісії може використовуватися для зриву виборів. Так було в першому турі у 91-му виборчому окрузі, коли окремі політики відкликали своїх людей з виборчих комісій, зірвавши процес підбиття результатів голосування. Але іншого способу протидії, крім публічного осуду таких методів, усе рівно не існує. Просто кожен кандидат у президенти повинен розуміти, що заради перемоги не варто платити будь-яку ціну. Після виборів життя не закінчується, і способи завоювання перемоги матимуть вплив на всю діяльність майбутнього Президента.
Зняття обмежень у вигляді скасування норми про кворум може призвести до хаосу, до фізичної боротьби по всій території України.
Справа ж не тільки у кворумі... Наприклад, є норма про те, що в день голосування, підрахунку голосів та встановлення результату виборів, рішення приймається більшістю присутніх членів комісії. Без кворуму рішення зможе приймати навіть одна людина. З’явиться голова комісії, напише, що ось відбулося засідання комісії, а її секретар, який є його заступником і працює на іншого кандидата й при цьому має доступ до скрині та печатки, прийме зовсім інше рішення... І що тоді робитиме суд?
Тому ця поправка є фактично закликом до фізичної війни за скриню з бюлетенями.
Утішає те, щ поправку прийнято лише в першому читанні, тож за тиждень прийняти його в цілому, отримати підпис Президента та ввести в дію просто неможливо. Тож, сподіваємося, ця ініціатива не заважатиме кампанії і не матиме подальшого розвитку...
Олександр Барабаш, фахівець з виборчого права
