Пам’ятаєте легендарну світлину, де пересічний чоловік цілує руку Віктору Януковичу? Цей епізод вдало вклинився в образ віруючого лідера Партії регіонів і надовго став "візитівкою" виборчої кампанії біло-блакитних. Однак днями на ребрендинг ПР, мабуть несвідомо, зазіхнув губернатор Хмельницької області Василь Ядуха, котрий видав крилату фразу, що миттю стала ТОПовою на всіляких Інтернет-ресурсах: “Це влада від Бога, і ми повинні відкинути у бік свої політичні вподобання та працювати на її авторитет”. Відтак підлеглий Януковича натякнув, що пора, мовляв, подумати оточенню Віктора Федоровича про зарахування шефа до лику святих. Для цього залишилося провести обряд канонізації.
Про набожність діючого Президента України годі зайвий раз нагадувати: він часто відвідує храми, молиться, дотримується календаря християнина… Пригадую, як під час президентської гонки-2010 у програмі телеканалу “Інтер” “Велика політика з Кисельовим” святі отці стояли горою за Віктора Януковича та палко доводили непохитність його віри у Всевишнього. А приїзд самого російського Патріарха Кирила до українського столиці у день інавгурації Президента Януковича розвіяв останній сумнів у затятих скептиків. “А можливо, він справді від Бога?” – подумки гадали українці. На додаток митрополит УПЦ Володимир подарував главі держави золотий перстень часів Київської Русі.
Така увага з боку святих отців додавала Віктору Федоровичу впевненості, а церквам УПЦ МП - сподівання на міцну підтримку з боку держави. Щоправда, попередній Президент Віктор Ющенко де-юре проводив курс “держава поза церквою”, а де-факто - тяжів до Київського патріархату на чолі з Філаретом. Пан Янукович поки не заявив і не спростував, що держава – це окремий інститут від церкви.
В обласних центрах, а точніше в облдержадміністраціях, у традиціях закладено співати панегірики будь-якій владі, не зважаючи, як вона працює. Воно й зрозуміло, адже потрібно відпрацьовувати посаду. До речі, за Ющенка керманичам ОДА достатньо було прочитати для журналістів короткий курс з “Історії України”, згадавши постаті Мазепи, Бандери, Шухевича, сторінки Голодомору та закінчити тлумаченням Конституції Ющенка з двопалатним парламентом. Це автоматично плюсувалося у заліковку кожного губернатора.
З Віктором Федоровичем усе по-іншому. Його підлеглі на місцях, даруйте, передають куті меду. За 100 днів діяльності влади Януковича наговорено сім мішків гречаної вовни, а, по суті, результату не видно (я упускаю харківські угоди та інші питання “з душком”). Приміром, на Хмельницькому державному телебаченні “Поділля-центр” щовівторка йде програма з губернатором Василем Ядухою. Мені це нагадує своєрідне послання пастора до парафіян, щоб ті ні за які гроші не відступили від віри та йшли пліч-о-пліч з ним. Сама ж риторика насичена “душевними словесами”: “уряд Азарова-Януковича працює”, “у державі порядок”, “економіка стабілізується”, “пенсії зросли” …
Одна із десяти заповідей Божих гласить: “Не створи собі кумира”. Тож, навіщо простому смертному, який тимчасово у суспільній ієрархії посів вище місце, малювати німб над головою?
Віталій Тараненко, м. Хмельницький.
